Нестандартні рішення для стандартних задач: як знайти точки зростання там, де все працює «добре»
Кожного разу наступає момент, коли маркетинговий проєкт входить у стан, який прийнято вважати успіхом: кампанії налаштовані, процеси вибудовані, результати стабільні. Але саме тут і виникає найменш очевидна пастка – не криза і не провал, а комфорт. Стан, де «усе нормально», де немає очевидного сигналу щось змінювати.
Але стабільність і реалізований потенціал – це принципово різні речі. І різниця між ними рідко помітна у традиційних звітах. Цей матеріал про те, що відбувається, коли команди свідомо відмовляються зупинятись на етапі, коли «все добре».
Справжня цінність співпраці проявляється тоді, коли взаємодія виходить за межі формату «поставили задачу – отримали результат».
Сьогодні така модель часто домінує для більшості бізнес-процесів між агенціями та брендами. Причина цілком очевидна: це можливість ефективно керувати ресурсами, контролювати дедлайни та вимірювати виконання. Проте у світі, де швидкість змін зростає, а конкуренція посилюється, цього підходу стає недостатньо. Не через те, що він неправильний, а тому що він вирішує операційну задачу, але не стратегічну.
Тому потрібно зміщувати фокус – від виконання окремих задач до спільної роботи над цілями. У такій взаємодії важливо не тільки те, «що потрібно зробити», а «навіщо» і «який результат це дає для бізнесу». Коли обидві сторони розуміють стратегічний контекст, рішення стають більш усвідомленими, а ініціатива – природною. З’являється готовність пропонувати альтернативні підходи, оптимізувати процеси або шукати нові точки росту, навіть якщо цього не вимагають.
Основою такої співпраці є чесна та відкрита комунікація. Банально, але це про вміння говорити не тільки про успіхи чи хороші «перемоги», а й про ризики, обмеження чи потенційні помилки. Відмова від формальних, «безпечних» статусів на користь змістовних розмов створює довіру – ключовий ресурс у будь-якому партнерстві.
Ще один важливий елемент – обмін інсайтами та спільне планування. Коли дані не залишаються в межах окремих команд або ролей, виникає ефект синергії: з’являються нові ідеї, точніше визначаються пріоритети, краще розподіляються ресурси. Як наслідок – процес ухвалення рішень стає більш гнучким і швидким, що особливо важливо в умовах постійної мінливості ринку.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Звісно, не менш значущим є людяність у взаємодії та взаємна відповідальність за результат. Повага до контексту партнера, розуміння його внутрішніх процесів і викликів, готовність підтримати у складний момент формують більш зрілу модель співпраці. Коли обидві сторони відчувають свою причетність до спільного результату, підвищується рівень залученості, а разом із ним й ефективність роботи.
Два кейси про те, як «нормально» перетворюється на «набагато краще»
Motoblok.biz – один із лідерів українського e-commerce у сегменті садової та сільськогосподарської техніки. Наша співпраця – це хороший прикладом взаємодії клієнта та агенції «як треба»: кампанії стабільні, KPI – виконанні. Але в один момент ми зрозуміли, що цього недостатньо і можна краще.
Як наслідок – провели глибокий технічний аудит рекламних акаунтів та аналітики. І знайшли те, що зазвичай не потрапляє в поле зору, коли все працює. Це були майже непомітні моменти, кожен із яких окремо не викликав питань. Але саме вони в сукупності обмежували зростання, якого ніхто не шукав. Лише за перший місяць після їх усунення рентабельність зросла на 28%, а кількість конверсій на 72%.
З ARX, провідною українською страховою компанією, була схожа ситуація, але інша за контекстом. Співпраця тривала, все працювало. Але на початку 2025 року збіглись два фактори – з обох боків оновились команди. І це стало природним приводом зупинитись і запитати: а чи ми працюємо так добре, як можемо?
Першим і найважливішим рішенням стала навіть не зміна кампаній, а зміна того, що ми вважаємо результатом. Разом із клієнтом відійшли від оптимізації під кількість конверсій і перейшли до оцінки їхньої реальної цінності для бізнесу.
Паралельно усунули технічні розриви в передачі даних між GA4 і Google Ads – бо без коректного сигналу будь-яка оптимізація під ROAS лишається наміром. Переглянули структуру кампаній, роль кожного інструменту у воронці, якість креативів і відповідність оголошень реальним запитам аудиторії. За три місяці ROAS виріс на 122%, цінність конверсій на 118%, а витрати оптимізовано на 31%.
Обидва кейси починались не з кризи, а зі звичного робочого ритму, який усіх влаштовував.
Як формувати культуру проактивної співпраці
- Щомісячний звіт добре показує, що відбулось. Але також не варто забувати і про те, «де ми досі не реалізували можливості?» Це може бути сегмент аудиторії, який ніколи не тестували, або канал, який відклали «на потім» і забули повернутись. Такі моменти – ключ до зростання.
- Якщо агенція боїться запропонувати щось нестандартне, бо клієнт «і так задоволений», це вже проблема. Створюйте моменти, коли можна говорити без формальностей: поділитися спостереженням, поставити під сумнів очевидне або запропонувати щось поза брифом. Це нормальна практика.
- Звучить як очевидний факт, але знати продукт, сезонність і ЦА – базовий мінімум. Розуміти, як клієнт приймає рішення, які внутрішні обмеження існують і що для нього насправді означає «хороший результат» це вже інший рівень. Саме він дозволяє пропонувати рішення, а не просто виконувати задачі.
- Коли агенція оптимізується під ROAS, а клієнт насправді думає про частку ринку, то обидві сторони, по суті, отримують бажане, бо задоволенні результатом. Зафіксовані спільні пріоритети на старті та їх регулярний перегляд знімають цю розбіжність до того, як вона стає джерелом непорозумінь.
- Зміни, які вносяться лише тоді, коли щось пішло не так, завжди коштують дорожче. Команди, які звикли регулярно переглядати підходи у штатному режимі, реагують на зовнішні фактори швидше і з меншими втратами. Нехай адаптація стане робочою звичкою, а не реакцією на форс-мажори.
Роби добре – і добре буде
Точки зростання є в кожному проєкті. Питання лише в тому, чи має команда звичку їх помічати. Це про уважність до своєї роботи, коли поточний результат не сприймається як фінал, а як етап, після якого можливий наступний крок. Таке мислення формується поступово, але саме воно визначає, якою буде динаміка у майбутньому. Прогрес починається з простого: поставити додаткове запитання, подивитися на звичний процес під іншим кутом або не зупинятися там, де вже «все працює». Саме такі маленькі кроки з часом і формують великі зміни.