Мікромережа починається не з панелі, а з аудиту

Що таке мікромережа і що зміниться, коли вона з'явиться

Мікромережа — це енергетична страховка громади. Локальна система, яка об'єднує власну генерацію й накопичувачі та здатна одночасно живити кілька критично важливих об'єктів. Головне в ній не панелі й не батареї, а здатність від'єднатися від великої мережі й працювати далі, коли та зникає.

Щоб зрозуміти, що це означає на практиці, достатньо подивитися, кого громади хочуть захистити насамперед. Водоканал і лікарню називають по 64% опитаних, школу — 63%, дитячий садок — 57%, амбулаторію — 45%. Це не перелік об'єктів. Це перелік того, без чого населений пункт перестає бути населеним пунктом: вода, медицина, діти, тепло.

Уявіть громаду на двадцять тисяч людей узимку. Світла немає третю добу. Сьогодні це означає: насоси водоканалу стоять, вода подається за графіком або не подається взагалі; лікарня живе на дизелі, який хтось має привезти дорогами, що їх не чистили, бо техніка теж на дизелі; школа зачинена; пункт незламності працює, але він один на сім сіл. Мікромережа не робить із цього курорт. Вона робить із цього керовану ситуацію: критичні об'єкти працюють, вода йде, лікарня оперує, школа вчить, а дизель залишається тим, чим має бути, — останнім резервом, а не щоденною нормою.

Є й друга частина вигоди, про яку говорять рідше. Мікромережа — це не лише стійкість, а й гроші. Дизельна генерація коштує в рази дорожче за мережеву електроенергію, і кожна зима на генераторах вимиває з місцевого бюджету суми, які за кілька років дорівнюють вартості самої мікромережі. Громада, яка має власну генерацію, перестає сплачувати премію за аварійність.

Підписуйтеся на наші соцмережі

І громади це розуміють. Мікромережі цікавлять 82% опитаних. А коли замість абстрактної ідеї запропонувати конкретну перспективу — участь у пілотному проєкті, — потенційна готовність зростає до 96%. Із 56 громад відмовилися дві. Дві.

Додам те, що зазвичай губиться за розмовах про складність. Технологічно тут немає нічого екзотичного: сонячна генерація плюс накопичувач — рішення, яке в Україні вже встановлюють сотнями. Майданчики для розміщення енергооб'єктів мають 55% громад, ще 38% кажуть, що це потребує оцінки, і лише 7% землі не мають. Тобто, на вході в цю історію громади здебільшого мають і розуміння потреби, і місце, і зрозумілу технологію.

Що стоїть на заваді

Є ще кадровий бік, і він того самого походження. Відповідального за енергоменеджмент формально визначили 57% громад. Окрема посада існує у 25%. У решті випадків енергоменеджмент — це додатковий рядок у посадовій інструкції людини, яка паралельно робить щось зовсім інше. Документ, якого ніхто не має часу написати, не з'явиться сам.

І останнє, що варто чесно побачити. Дизель-генератори використовують 98% громад. Сонячні станції як резерв — 43%, акумуляторні системи — 39%. Повне резервування критичної інфраструктури забезпечили на рівні 36%, соціальної — 30%. При цьому потенціал відновлюваної енергетики половина громад оцінювала лише частково, а третина не оцінювала взагалі. Технологічний вибір зроблено — сонце називають 98% — але зроблено його до технічної оцінки, а не після неї. Це теж про документи.

Громади самі досить точно описали, чого їм бракує, і цей список варто уважно прочитати. Пошук фінансування — 80%. Розробка ТЕО для мікромережі — 77%. Навчання персоналу й енергоаудит — по 63%. Проєктування — 59%. Технічний супровід — 57%. Розробка муніципального енергетичного плану й підготовка грантових заявок — по 55%.

Зверніть увагу: жоден вид підтримки не набрав менше третини голосів. Це означає, що точкова інтервенція не спрацює. Грантова програма без підготовчих документів не знайде, кому дати гроші. Тренінги без грошей не дадуть результату. Обладнання без людей, які вміють ним керувати, перетвориться на брухт за два опалювальні сезони.

Третій крок — визнати, що малі громади не пройдуть цей шлях поодинці. Аудит, проєктування і технічний супровід для громади на п'ятнадцять тисяч людей простіше й дешевше робити пакетом на район або область, ніж поштучно. Там, де держава чи донор готові взяти на себе цю координацію, документи з'являються швидше.

Ми звикли говорити, що українській енергетиці бракує інвестицій. Це правда лише наполовину. Вузьке місце муніципальної енергетики — не мотивація громад і, всупереч їхній самооцінці, не капітал. Це кілька незавершених підготовчих кроків, які перетворюють намір на проєкт, придатний до фінансування.

Як проводилося опитування

Опитування провела Razom We Stand серед територіальних громад України в липні — серпні 2026 року. Анкету заповнили 56 громад із 18 областей. Дані анонімізовані: результати не прив'язані до назв конкретних громад. Анкета містила закриті запитання, запитання з множинним вибором і шкалу самооцінки готовності від 1 до 5; частину запитань респонденти могли пропустити, тому база для окремих показників становила менше 56. По 32% вибірки становлять громади з населенням 10–20 тис. і 20–50 тис. мешканців, ще 18% — з населенням 5–10 тис., і лише 13% — громади, де живе понад 50 тис. людей. Вибірка не є репрезентативною для всіх 1469 громад України: участь була добровільною, і в ній переважають малі та середні громади. Результати описують досвід тих, хто відповів, і не можуть бути автоматично поширені на всю країну.