«Ми інвестували вдвічі більше, ніж заробили»: СЕО Vodafone Україна – про ціну зв'язку під обстрілами
Втрачена чверть мережі, генератори замість електромереж і 8,7 мільярда гривень інвестицій проти 4,2 мільярда прибутку за рік – так виглядає економіка мобільного зв'язку в країні, що воює.
У першій частині розмови зі SPEKA керівниця Vodafone Україна Ольга Устінова пояснює, чому тариф у 300-400 гривень – це не забаганка оператора, коли справді формується ціна на зв'язок, і чому Київ раптом опинився на 107-му місці у світі за швидкістю мобільного інтернету.
В Україні послугами Vodafone користуються 15,1 млн клієнтів. Інвестиції Vodafone у період активного будівництва мереж швидкісного зв’язку в 2015 – 2 кварталі 2026 року склали 60,6 млрд грн. Середній дохід, який компанія отримує від одного активного користувача (ARPU) у 2 кварталі 2026 — 136 грн.
Скільки насправді коштує зв'язок під час війни
Ви не так давно заявляли, що тариф у 300-400 грн на місяць – це приблизно вартість кількох чашок кави, які споживають українці. Водночас мобільний зв'язок є для них базовою послугою. Як сьогодні Vodafone визначає межу між економічно обґрунтованим тарифом і соціально прийнятною ціною для абонента?
Ми дійсно розуміємо, що зараз мобільний зв'язок – це критична послуга. Особливо під час війни це стало зрозумілим: коли лунає тривога, люди повинні лишатися на зв'язку, бо розуміти, що твої діти, твої похилі родичі – під контролем, це дуже важливо.
Але є, на жаль, великий вплив війни на нашу мережу. Ми порахували – у нас було зруйновано 25% мережі. При цьому продовжують зростати витрати на електроенергію: з 1 серпня додасться ще плюс 25% для бізнесу.
Ми щоразу робимо детальну калькуляцію, щоб тарифи були обґрунтовані, і намагаємося переглядати їх не частіше разу на рік. Також даємо можливість зафіксувати тариф на рік наперед.
Яка сьогодні мінімальна рентабельна ціна для мобільних операторів – рівень самоокупності, нижче якого ціна апріорі бути не може?
Наші ціни економічно обґрунтовані. Ми маємо можливість робити соціальні пропозиції – у нас є тариф за 200 гривень (голос і дані), який теж можна зафіксувати на рік. Але щоб дозволити собі такі кроки, потрібно мати ресурс, який ми заробляємо і потім спрямовуємо на соціальні ініціативи.
Також ми вже робимо пілоти 5G, і в наступні два-три роки будуть потужні інвестиції саме в закупівлю 5G-ліцензій. Відбудова України буде на новій цифровій інфраструктурі, тому хочемо ми чи ні – в це треба вкладатися. При цьому фінансової підтримки від держави ми не маємо – навпаки, витрати зростають, і досі діє 7,5% податок на дохід (не прибуток).
Чи можете розкрити, скільки плануєте інвестувати саме в 5G-ліцензію?
Підписуйтеся на наші соцмережі
Наразі не можу. Зараз іде глибока комунікація з державою, тому що від вартості ліцензій залежатиме швидкість розвитку 5G. Це один «кошик» грошей, і спільним рішенням держави й операторів визначатиметься, скільки з нього піде на ліцензію, скільки – до бюджету, а скільки залишиться на обладнання.
А по аналогії з іншими країнами – скільки взагалі може коштувати така ліцензія?
Дуже по-різному. Кожен регулятор ухвалює рішення, виходячи зі своєї стратегії: хтось хоче швидкий запуск 5G і робить ліцензії майже безкоштовними з жорсткими зобов'язаннями, хтось одразу хоче отримати гроші.
Ситуація ускладнюється тим, що жодна держава не робила цього під час повномасштабної війни – і ті самі люди, які зараз возять пальне для генераторів, повинні будуть будувати 5G.
А щодо тарифів на домашній інтернет – наскільки вони економічно виправдані сьогодні, і чи є прогноз на найближчий рік з урахуванням інвестицій у 5G?
Ми потужно інвестуємо у фіксований інтернет, і непогано виглядаємо з погляду енергостабільності – у нас навіть була рекламна кампанія про те, що ми витримали чотири доби без світла в одному з районів Одеси.
Тому ми пропонуємо конвергентне рішення – пакет «мобільний плюс фіксований» одразу. Тоді достатньо підтримувати роутер на невеликій батареї чи павербанку, і ви матимете близько 4 діб фіксованого Wi-Fi-зв'язку, не перевантажуючи мобільну базову станцію.
Прогнозний тариф на зиму візьметеся дати?
Ми очікуємо зиму з дуже різними прогнозами – все залежатиме від блекаутів. Ніхто зараз не може спрогнозувати, як готуватися: наша мобільна мережа – це близько 14 тисяч майданчиків і 10 тисяч генераторів, а людей в нашому мобільному бізнесі - 2,5 тисячі, з них у технічній службі - 700.
Як складеться ця математика взимку – велике питання. Планів переглядати тарифи цього року поки немає, ми вже раз це зробили. Але «чорний лебідь» з'являється дуже часто, на жаль.
Ви згадали контрактний тариф «Повага» для людей 55+. Це соціальна ініціатива чи частина нової стратегії сегментації абонентської бази?
Це передусім соціальна ініціатива. Ми розуміємо, що зараз дуже важко адаптуватися до нових реалій: якщо до війни цей сегмент здебільшого користувався голосом і смс, то зараз через розвиток цифрової держави й «Дії» велика кількість послуг перейшла у цифровий формат.
Точних цифр по кількості таких абонентів у мене немає, але їх небагато – бо для підключення треба прийти особисто, принести документи, витратити час. Для когось це може бути незручно, а для когось різниця в тарифі не настільки суттєва, щоб докладати додаткових зусиль.
А хто зараз виграє конкуренцію операторів за тривалістю зв'язку під час блекаутів?
Це дуже по-різному залежно від регіону й конкретної базової станції. Але можу сказати, що під час війни багато речей перейшло з конкурентної площини в партнерську – розуміємо, що всі три оператори повинні стабільно працювати, щоб відповідати на воєнні виклики.
Ми запровадили внутрішній роумінг та багато ініціатив поза конкуренцією. Наведу приклад: у Маріуполі, коли наша базова станція була зруйнована, але залишився генератор, а станція «Київстару» ще працювала – наші хлопці просто відвезли їм генератор.
Чому Київ пасе задніх у швидкості інтернету
Україна піднялася на 66-те місце у глобальному рейтингу Speedtest, але Київ – лише на 107-му серед міст світу за швидкістю мобільного інтернету. Чому столиця показує такі результати і що потрібно зробити, щоб наблизитися до європейських лідерів?
Це, напевно, дані ще до запуску тестової мережі 5G у Києві. Ми зробили дуже потужний пілот – зараз повністю змінюємо обладнання на triple-band, що дозволить активувати діапазон 2600 FDD, плюс добудовуємо мережі у додатковому LTE-діапазоні. Вже фіксується потужна швидкість по всьому Києву – бо наша 5G мережа не точкова: майже в кожному районі Києва можна побачити наш 5G.
Але важливо враховувати, що в Україні офіційно 5G ще не стартував, тому порівнювати швидкість 4G з 5G не зовсім коректно. При цьому ми не дивимося на цифри Speedtest заради цифр – більше орієнтуємося на якість досвіду клієнта: щоб сервіси швидко відкривалися, без затримок.
На якому етапі зараз запуск 5G? Тест лише в Києві?
Ні, тестові мережі є у Львові, у Бородянці. Запустили в Києві, частково у Харкові. Розраховуємо, що цього місяця дадуть дозвіл на Одесу.
Коли варто очікувати більш глобального розгортання, щоб пересічний користувач відчув переваги технології?
В Києві переваги вже відчутні, навіть в межах пілотного проєкту. До речі, це дуже допоможе під час блекаутів – бо йдеться не лише про швидкість, а й про ємність мережі: під час блекауту трафік на нашу базову станцію зростає у 2-3 рази, і звичайна станція просто не має спроможності його пропустити, а 5G має зовсім іншу ємність. Також треба дочекатися тендера – зараз це пілот, бо спектр ми не купували на тендері.
Ми робимо пілоти саме тому, що перебуваємо у стані війни: треба спершу протестувати, що все працює і нікому не заважає, а вже потім запускати.
Враховуючи всі ці інвестиції – чи можна сказати, що телеком переходить від режиму виживання до режиму розвитку?
Ми маємо два паралельні потоки – виживання і розвиток. Ми не зупиняли розвиток через війну, продовжували інвестувати в 4G – забезпечили покриття населених пунктів з населенням від 2 тисяч жителів, зараз добудовуємо покриття вздовж доріг. Загалом обсяг інвестицій під час війни у нас подвоївся порівняно з довоєнним періодом.
Ми віримо, що після війни буде активне відновлення, і країна має бути до цього готова – тому інфраструктура повинна інвестуватися вже зараз, це критично. Тому ми одночасно вкладаємось і в 5G, і придивляємося до супутникового зв'язку, і плануємо будівництво міжнародних підводних оптоволоконних ліній по дну Чорного моря.
Раніше SPEKA писала, чому Vodafone Україна не боїться апетитів «Київстару» та що насправді відбувається з телеком-ринком.