Дональд Трамп і образ «прогеймерського президента»: як політика заходить у субкультури

5 хвилин читання

Ніхто:
Абсолютно ніхто:
Білий дім: 
публікує картинку з Трампом в образі персонажа Minecraft із підписом: «найбільш прогеймерський президент Америки».

Snopes Illustration/X user @WhiteHouse

Це не фанатський мем і не випадковий SMM-жарт. Це частина глобальної стратегії команди Трампа, в рамках якої вони змагаються за субкультури — спільноти зі своєю мовою, мемами, образами ворогів і відчуттям «нас проти них». Одна з таких спільнот — геймери. І Дональд Трамп це добре розуміє.

Це не одноразова випадковість. Команда Трампа вже не вперше використовує відеоігрові меми й образи в офіційній комунікації, зокрема зображення президента у стилі культової серії шутерів Halo, з’являлися у публікаціях урядових акаунтів. Такі пости свідомо працюють із культурними кодами геймерської аудиторії, а не лише виконують роль жарту.

Читайте також: Компанія Anthropic тимчасово зупинила роботу своїх нових моделей штучного інтелекту Claude Fable 5 та Mythos 5 після вимог американської влади, яка висловила занепокоєння щодо їхніх можливостей у сфері кібербезпеки.

Як Дональд Трамп змагається не за виборців, а за субкультури

Трамп заграє не з професіями і не з демографіями, а з ідентичностями, які відчувають конфлікт із інституціями. Хтось назве його «популістом №1», але насправді ми бачимо маркетингово точного гравця, який системно працює з новими аудиторіями.

Для крипто-ком’юніті він формує образ «найбільш прокриптовалютного президента» – анти-регуляції, за фінансову свободу і проти «старих грошей». Для tech-bros і стартап-культури він намагається бути своїм через наратив «я будую, а не регулюю», протиставляючи себе бюрократії та державному контролю.

Сьогодні ж ми поговоримо про те, як за останні роки Трамп послідовно ліпить образ «найбільш прогеймерського президента в світі».

Підписуйтеся на наші соцмережі

X user @WhiteHouse

Геймінг як ідентичність, а не індустрія

Навіть у пості з «майнкрафтним» Трампом його команда намагається приземлити меседж про зростання виробництва відеоігор, робочі місця й розвиток індустрії за час його президентства. Це стандартна мова економічних досягнень, яку можна застосувати до будь-якого сектору.

Важливо одразу зафіксувати: мова не про реальну політику щодо геймінгової індустрії, підтримки кіберспорту, податків чи регуляцій. Трамп апелює не до геймерів як економічного сектору, а до геймерів як культурної ідентичності. До людей, які звикли до логіки змагання, рейтингів, перемоги й поразки. До спільнот, для яких важливі свобода дій, мінімум обмежень і чіткий ворог — «система», що нібито псує гру.

Критика цензури, напади на Big Tech і «ліберальні еліти» — усе це добре резонує з частиною геймерської аудиторії. Не тому, що вона масово підтримує Трампа, а тому, що він говорить зрозумілою їй мовою. Через впізнавану логіку «гравець проти системи».

Twitch-логіка політичної комунікації

Геймерська культура давно вийшла за межі самих ігор. Twitch, YouTube, стримінг, меми, — усе це формує спосіб споживання політики. Трамп — один із небагатьох політиків, хто працює у цій парадигмі. Трамп не створює цю культуру, він її експлуатує. І робить це ефективніше, ніж багато його опонентів, які досі мислять категоріями теледебатів і програмних документів.

Його виступи — це не лекції, а перформанси. Його меседжі — не програми, а повторювані патерни, схожі на ігрові механіки: герой, ворог, змова, реванш. У цьому сенсі він виглядає ближчим до геймерської логіки, ніж більшість традиційних політиків.

Тут працює логіка стримінгу: прямий доступ, мінімум посередників, відсутність фільтрів. Важливо не те, наскільки складний твій меседж, а чи виглядаєш ти «своїм».

Трамп системно обходить традиційні медіа і працює там, де політика подається як розмова, а не як офіційна заява. 

Комунікація Трампа — це не набір випадкових жестів, а послідовна робота з цифровими ідентичностями, які відчувають себе відчуженими від класичної політики.

Важливе застереження

Це не означає, що «геймери за Трампа». Геймерська спільнота надзвичайно різнорідна. Але це означає, що геймерська ідентичність стала політичним ресурсом і Трамп один із перших, хто системно з ним працює.

Історія з «прогеймерським президентом» не стільки про Трампа, скільки про майбутнє політичних кампаній. Перемагатимуть не ті, хто краще пояснює політику, а ті, хто вміє вбудовуватися у субкультури й говорити їхньою мовою.

Геймери лише одне із таких середовищ. Але дуже показове.

P.S. Якщо вам цікаві теми політичного диджиталу, медіа й комунікацій, подібні розбори я публікую у своєму авторському телеграм-каналі «Плахта 3.0».