Головна Спільнота

Стейблкоїни: опора чи троянський кінь крипторинку

CEO криптомедіа Incrypted

18 серпня 2025 09:59 10 хвилин читання

У липні 2025 року президент США підписав GENIUS – комплексний закон, що легалізує стейблкоїни в найбільшій економіці світу. Він містить правила випуску та обігу стабільних монет, зобов'язання для емітентів забезпечувати токени ліквідними активами, включно з доларом США, і проходити щорічний аудит резервів.

При цьому закон подається не просто як механізм регулювання, а як стратегічний хід зі зміцнення глобального впливу долара у світовій економіці: стейблкоїни, прив'язані до долара, стають «цифровою експансією» американської валюти, зміцнюючи її позиції на тлі зростаючої конкуренції в міжнародних розрахунках.

Для прихильників криптовалют цей крок виглядає як довгоочікуване визнання, адже, на перший погляд, стейблкоїни здаються ідеальною опорою для цифрової економіки: вони забезпечують стабільність, ліквідність і зручність розрахунків. Але історія фінансів вчить, що будь-яка опора може обернутися вразливістю, якщо в ній прихований важіль зовнішнього управління. А тому питання, чи є стейблкоїни цією опорою або ж «троянським конем» цифрового ринку, актуальне сьогодні як ніколи.

Що таке стейблкоїни і як вони розвивалися

Читайте також: Anthropic відключила нову модель ШІ після вимог влади США

Стейблкоїни – особливий вид цифрових активів, покликаних вирішити одну з головних проблем криптовалютного ринку, а саме високу волатильність. Для цього їхній курс прив'язується до вартості іншого, наприклад, фіатного активу, яким найчастіше виступає долар США, у співвідношенні 1 до 1. Завдяки цьому користувач може зберігати і переказувати кошти в блокчейні, не піддаючись різким коливанням цін.

Для досягнення «прив'язки» стейблкоїни використовують забезпечення іншими активами. Залежно від механізму забезпечення і типу активів вони класифікуються на:

Стейблкоїни, забезпечені фіатом або іншими ліквідними активами з реального світу – наприклад, емітенти токенів USDT і USDC, чия вартість підтримується за рахунок резервів у банках (долари, казначейські облігації).
Стейблкоїни, забезпечені іншими криптовалютами – це токени, заставою для яких служать інші цифрові активи (найчастіше в надлишковому обсязі).
Алгоритмічні стейблкоїни – токени, чий стабільний курс підтримується автоматичним регулюванням пропозиції через смарт-контракти.

Перші стейблкоїни з'явилися в середині 2010-х. Одним із піонерів став Tether (USDT), запущений у 2014 році. Він швидко завоював популярність на криптобіржах як зручний «цифровий долар», що дає змогу трейдерам швидко укладати угоди і швидко виходити з волатильних активів у «стабільний токен», не залишаючи блокчейн.

Як використовувати ці переваги у своїй торговельній стратегії та мінімізації ризику найпростіше розібратися за допомогою порад професіоналів – у спільноті Incrypted+.

Відтоді ринок стейблкоїнів зростав вибуховими темпами – за останні десять років його капіталізація зросла з мільйонів до сотень мільярдів доларів, показавши особливий ріст у періоди «бичачого» циклу – тільки 2017 капіталізація сектору вперше сягнула $1 млрд, а наприкінці 2021 року вже була вищою за $150 млрд. Сьогодні, у 2025 році, лише фіатні стейблкоїни варті $237 млрд, а сектор загалом – вищий за $283 млрд.

Стейблкоїни стали масовими, як зручна сполучна ланка між криптою і фіатом.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Скепсис до алгоритмічних моделей

До 2022 року алгоритмічні стейблкоїни розглядали як потенційний крок до повністю децентралізованої та незалежної фінансової системи. Однак крах TerraUSD і пов'язаної з ним екосистеми Luna у травні 2022 року, що знищив понад $40 млрд капіталізації, різко змінив ставлення до них. Регулятори стали відкрито називати подібні моделі фінансовими пірамідами, а довіра інвесторів впала.

Тому в рамках статті ми розглядаємо стейблкоїни, забезпечені реальними активами, оскільки саме вони перебувають у центрі ініціатив США і Європи, активно використовуються на ринку і безпосередньо пов'язані з питанням централізації.

Застосування в криптосвіті та тіньовий бік стейблкоїнів

Стейблкоїни стали фундаментальним елементом інфраструктури крипторинку:

Вони виконують роль розрахункової одиниці в екосистемі DeFi-фінансів, де слугують заставою для кредитів, засобом для торгівлі та зберігання ліквідності.
На централізованих майданчиках USDT, USDC та їхні аналоги є основною парою для обміну, забезпечуючи конвертацію без виходу в банківську систему.
Вони активно використовуються в транскордонних платежах. Для жителів країн з високою інфляцією і валютними обмеженнями вони стали доступним способом зберігати заощадження в «доларі» і переказувати їх за кордон.

Але популярність стейблів привернула увагу не тільки чесних користувачів, а й тіньового сектора. Вони часто фігурують у схемах відмивання грошей, обходу санкцій і нелегальних транзакцій у даркнеті. Саме на них припадає значна частка сумнівних операцій, яка за обсягами давно обігнала тіньові угоди в BTC.

Контроль і централізація: чому стейблкоїни – не криптовалюта

Незважаючи на те, що стейблкоїни обертаються в блокчейні, їхній обслуговування і випуск перебувають у руках централізованих компаній – таких як Tether і Circle. Вони мають юридичну реєстрацію, зобов'язані вести звітність і виконувати вимоги країн.

Ключова особливість, що відрізняє їх від децентралізованих криптовалют на кшталт BTC – той самий важіль управління. Емітенти можуть у будь-який момент блокувати адресу, заморожувати токени на вимогу регуляторів – і Tether (USDT), і Circle (USDC), як два найбільших емітенти, постійно блокують адреси на мільйони доларів. Щоб зрозуміти, чому Bitcoin та інші блокчейни «позбавлені» будь-якого центру контролю, достатньо пройти базовий курс, наприклад, «Занурення в крипту» на 2,5 години.

Таким чином, на відміну від децентралізованих активів, контроль стейблкоїнів зосереджений у руках емітента, що робить їх уразливими до регуляторного тиску.

Ризики стейблкоїнів

Усе це приводить нас до того, що «безпечна гавань» не позбавлена власних загроз:

Ризик банкрутства. Якщо емітент зіткнеться з фінансовими проблемами або заморожуванням резервів, токени можуть втратити забезпечення і ліквідність.
Недостатність резервів. Навколо емітентів регулярно виникають сумніви щодо прозорості та повноти резервів. Незалежні перевірки показували, що частина таких активів може зберігатися в інструментах з підвищеним ризиком.
Системна залежність ринку. Велика частина торгових пар і ліквідності зав'язана на USDT і USDC. Втрата прив'язки до долара або технічний збій в одного з емітентів можуть викликати ефект доміно, обрушивши котирування.
Регуляторні ризики. Жорсткі вимоги до емітентів можуть спричинити нові ризики та загрози, включно зі зниженням доступності в окремих юрисдикціях і навіть повним припиненням обігу токенів у разі введення заборон.

Прикладом останнього, наприклад, слугує вимога законопроекту MiCa в Європі, що зобов'язує емітентів зберігати понад 60% резервів у Європейській економічній зоні. CEO Tether Паоло Ардоіно вважає, що це створює системний ризик, оскільки в банках для швидкого зняття доступна тільки частина активів. Після введення вимоги, Tether відмовилася від реєстрації – з 2025 року USDT недоступний на криптобіржах ЄС.

Опора або троянський кінь криптосвіту

У багатьох випадках емітенти стейблкоїнів використовують свої повноваження для захисту користувачів. Так, Tether і Circle активно співпрацюють із регуляторами усього світу, застосовуючи заходи проти відмивання та незаконного обігу USDT і USDC.

Показовий приклад стався у вересні 2020 року – користувач платформи Swerve помилково відправив USDT на суму $1 мільйон і втратив до них доступ. CEO Tether особисто запропонував скасувати транзакцію, повернувши кошти на адресу власника.

І незважаючи на те, що такі моменти демонструють позитивні приклади застосування централізації, які, на перший погляд, дають тільки плюси, у цьому й криється загроза:

По-перше, емітенти не володіють правом на проведення розслідувань. Цей самий випадок із поверненням $1 млн можна розглянути з іншого боку: власник міг спотворити дані, а шахрай використати схему «пошуку справедливості».
По-друге, емітенти, які виконують будь-які запити органів за першим покликом, прирівнюють свої активи до подоби CBDC – цифрової валюти Центрального банку або ФРС, що позбавлена криптовалютності: 100% контролю власника.

Незважаючи на ймовірне благо в «хороших» руках, стейблкоїни суперечать самій природі криптовалют. Блокчейн замислювався як фінансова система, що працює за алгоритмом без втручання, але емітенти стейблкоїнів вводять у цей механізм людський фактор. Вони можуть заморожувати, скасовувати угоди і контролювати рух коштів, що знижує децентралізацію і створює поле для потенційних зловживань. Безпека і прозорість, закладені в технології блокчейна, нівелюються, а довіра до інструменту залежить не від коду, а від рішень емітента.

Відповідаючи прямо: сьогодні стейбли швидше троянський кінь, ніж безумовна опора.

Так, вони дають ринку ліквідність, швидкість розрахунків, міст між криптовалютами і фіатом і захист від волатильності, але ці переваги працюють рівно доти, доки емітент або регулятор не вирішать змінити правила. У їхній конструкції вже є механізм контролю, а залежність від емітента перетворює їх на потенційного «троянського коня», через якого можна керувати й обмежувати цілі сегменти ринку, перетворюючи стейблкоїни на повністю централізований інструмент, який за необхідності може стати важелем тиску на криптовалютну індустрію.

У підсумку відповідь не стільки в технології, скільки в тому, у чиїх руках ця «опора».

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.