Таємничі сигнали з глибини космосу: зонд «Вояджер-1» почав надсилати нерозбірливі дані
Інженери виявили, що зонд NASA «Вояджер-1» упродовж п'яти місяців передає нерозбірливі дані. Це дає надію на те, що робота найвіддаленішого космічного апарата людства відновиться.
Про це повідомляє Arstechnica.
«Вояджер-1», що перебуває на відстані 24 млрд км від Землі, 14 листопада почав передавати наземним диспетчерам нечитабельні дані. Чотири місяці у NASA знали, що «Вояджер-1» живий і транслював стабільний сигнал, однак неможливо було розшифрувати нічого з того, що він говорив.
Інженери з Лабораторії реактивного руху NASA (JPL) в Каліфорнії підтвердили, що одна з частин пам'яті, яка відповідає за зберігання польотних даних, була пошкоджена. Несправний банк пам'яті розташований у системі польотних даних (FDS) «Вояджера-1», одному з трьох комп'ютерів на космічному апараті.
FDS відповідає за пакування наукових та інженерних даних Вояджера-1, щоб їх можна було передати на Землю через радіопередавач апарата. За даними NASA, близько 3% пам'яті FDS було пошкоджено, що заважає нормальній роботі комп'ютера.
Сюзанна Додд, керівник проекту NASA з розроблення зондів «Вояджер», заявила, що це одна з найсерйозніших проблем у всій історії місії.
Що відомо про запуск «Вояджер-1» та «Вояджер-2»
Підписуйтеся на наші соцмережі
Після старту у 1977 році «Вояджер-1» відлетів від Землі далі, ніж будь-який інший космічний апарат, пройшовши повз Юпітер і Сатурн.
Інженери зазвичай діагностикують несправності космічного апарату, аналізують дані, які він надсилає на Землю. У цьому випадку вони не могли цього зробити, оскільки «Вояджер-1» передавав пакети даних, що містили повторювані одиниці та нулі. Проте наземна команда «Вояджера-1» виявила, що FDS ймовірно є джерелом проблеми.
Підсистема польотних даних була інновацією в обчислювальній техніці, коли її розробили п'ять десятиліть тому. Це був перший комп'ютер на космічному кораблі, який використовував енергозалежну пам'ять.
Зазвичай у місій NASA є резервні плани на всяк випадок, і кожен «Вояджер» мав два такі комп'ютери FDS. Але в 1982 році резервний комп'ютер на «Вояджер-1» вийшов з ладу.
Через вік «Вояджерів» інженерам доводилося звертатися до паперових документів, записок і креслень, щоб зрозуміти як побудований корабель.
Команда з JPL вирішила відправити команду, щоб спробувати отримати дані з пошкодженої пам'яті FDS.
Команда з JPL вирішила відправити команду, щоб спробувати отримати дані з пошкодженої пам'яті FDS.
Це було складно, але команда впоралася. «Вояджер-1» відповів на сигнал, який був зовсім іншим, ніж той, який він передавав раніше. Інженерам знадобилося кілька тижнів, щоб розгадати новий код і знайти місце, де була пошкоджена пам'ять.
Для зв'язку з «Вояджером-1» НАСА використовує свої найбільші антени зв'язку. Ці антени діаметром 230 футів (70 метрів) затребувані багатьма іншими космічними апаратами НАСА, тому команді «Вояджера» доводиться конкурувати з іншими місіями, щоб отримати час для усунення несправностей.
Як команда JPL вирішувала проблеми, після того як зникли сигнали з Вояджер
Команда з JPL вирішила відправити команду, щоб спробувати отримати дані з пошкодженої пам'яті FDS.
Це було складно, але команда впоралася. «Вояджер-1» відповів на сигнал, який був зовсім іншим, ніж той, який він передавав раніше. Інженерам знадобилося кілька тижнів, щоб розгадати новий код і знайти місце, де була пошкоджена пам'ять.
Для зв'язку з «Вояджером-1» НАСА використовує свої найбільші антени зв'язку. Ці антени діаметром 230 футів (70 метрів) затребувані багатьма іншими космічними апаратами НАСА, тому команді «Вояджера» доводиться конкурувати з іншими місіями, щоб отримати час для усунення несправностей.
Команда з JPL вирішила відправити команду, щоб спробувати отримати дані з пошкодженої пам'яті FDS.Це було складно, але команда впоралася. «Вояджер-1» відповів на сигнал, який був зовсім іншим, ніж той, який він передавав раніше. Інженерам знадобилося кілька тижнів, щоб розгадати новий код і знайти місце, де була пошкоджена пам'ять.
Для зв'язку з «Вояджером-1» NASA використовує свої найбільші антени зв'язку. Ці антени діаметром 230 футів (70 метрів) затребувані багатьма іншими космічними апаратами НАСА, тому команді «Вояджера» доводиться конкурувати з іншими місіями, щоб отримати час для усунення несправностей.