Онлайн-ігри та креативність: як мотивація гравця впливає на творчість

Онлайн-ігри традиційно розглядають крізь призму ризиків — залежності, зниження концентрації або проблем із навчанням. Однак PsyPost звернув увагу на інший вимір: дослідження, опубліковане у Frontiers in Behavioral Neuroscience, виявило зв’язок між мотивацією до онлайн-ігор, уявою та креативністю.

Йдеться не про сам факт гри, а про те, що внутрішня мотивація гравця може опосередковано впливати на творчі здібності через розвиток уяви. Саме ця логіка стала центральною у роботі дослідника Юнґ-Сюна Ченга (Yung-hsun Cheng).

Фокус на мотивації, а не на кількості годин

Більшість наукових публікацій про онлайн-ігри концентруються на негативних наслідках або, у кращому разі, на покращенні зорових та проблемно-орієнтованих навичок. Значно менше уваги приділялося тому, як ігри можуть підтримувати уяву та творчість.

Cheng виходив із припущення, що мотивація до гри позитивно пов’язана як з уявою, так і з креативністю. Дослідник також припустив, що саме уява є медіатором між мотивацією до онлайн-ігор і творчими результатами.

Для перевірки цієї гіпотези було обрано дві популярні платформи — Genshin Impact та Roblox. Перша — безкоштовна рольова гра з відкритим світом, яка поєднує дослідження, бойові механіки та сюжетні квести у фантазійному всесвіті. Друга — онлайн-платформа, де користувачі можуть створювати, поширювати й проходити ігри, створені іншими гравцями.

Два етапи: опитування і експеримент

Підписуйтеся на наші соцмережі

Дослідження складалося з двох частин.

Перша — опитування 202 тайванських студентів університетів, які мали базове розуміння та досвід гри в Roblox або Genshin Impact. Учасники заповнили три шкали: Online Gaming Motivation Scale (мотивація до онлайн-ігор), Imaginative Capability Scale (здатність до уяви) та Creativity Capability Scale (креативність).

Результати показали, що вища мотивація до онлайн-ігор пов’язана з вищими показниками уяви та креативності. Статистичне моделювання підтвердило запропоновану логіку: мотивація підвищує уяву, а уява, своєю чергою, підсилює креативність.

Друга частина — невеликий експеримент за участю 12 студентів (6 чоловіків і 6 жінок). Учасників випадковим чином розділили на дві групи. Протягом чотирьох тижнів одна група грала в Roblox, інша — в Genshin Impact. Сесії відбувалися двічі на тиждень по 2,5 години.

До і після інтервенції проводили вимірювання мозкової активності за допомогою EEG.

Що показали вимірювання мозку

Після ігрового періоду було зафіксовано зміни активності в окремих ділянках мозку. На підставі локалізації цих змін автор зробив висновки щодо можливих зрушень у психологічних характеристиках, пов’язаних із творчим мисленням та уявою.

У підсумку дослідник зазначив, що онлайн-ігри можуть позитивно впливати на креативність, особливо коли уява виступає посередником між мотивацією до гри та творчими результатами. Окремо підкреслено відмінні ролі рольових ігор (RPG) та sandbox-форматів у розвитку творчості.

Обмеження та інтерпретації

Попри обнадійливі результати, експериментальна частина базувалася на дуже малій вибірці. Крім того, інтерпретація психологічних характеристик на основі змін, зафіксованих EEG, може бути дискусійною.

Це означає, що результати не слід сприймати як остаточний доказ причинно-наслідкового зв’язку. Радше йдеться про емпіричну підтримку моделі, в якій мотивація — ключовий фактор.

Що це означає для розуміння ігор

У дослідженні прямо наголошується: ключовим фактором є не сам жанр або факт гри, а рівень мотивації гравця. Саме вона пов’язана з вищими показниками уяви, а вже через уяву — з креативністю. Така модель змінює акценти у дискусії про цифрові розваги.

Окремо підкреслюються різні ролі RPG та sandbox-ігор у стимулюванні творчості. Genshin Impact із відкритим світом, дослідженням та сюжетними завданнями може активувати уяву через наратив і занурення у фантазійний простір. Roblox як платформа, де користувачі створюють власні ігри, дає інший тип когнітивного навантаження — через конструювання, експериментування та співтворчість.

Таким чином, ігри постають як різні когнітивні середовища з потенціалом розвитку творчого мислення. Водночас зазначено, що наукова база щодо позитивних ефектів онлайн-ігор поки що обмежена, а розрив між потенціалом ігор підтримувати креативність та кількістю досліджень у цій сфері залишається значним.

Дослідження робить внесок у розуміння психологічних корелятів онлайн-геймінгу, але водночас вказує на необхідність подальших емпіричних перевірок — із більшими вибірками та обережнішою інтерпретацією нейрофізіологічних даних. У цьому контексті онлайн-ігри варто розглядати не як однорідний феномен, а як складний інструмент, чий вплив залежить від внутрішніх мотивів та форм взаємодії гравця з цифровим середовищем.