Австралійський вчений пояснив, чому у Бермудському трикутнику зникають літаки та кораблі

Бермудський трикутник протягом багатьох років був темою для суперечок і джерелом скажених теорій, де пояснення варіювалися від наукових до надприродних. Проте один австралійський науковець стверджує, що розкрив таємницю Бермудського трикутника і кораблі в океані топлять зовсім не надприродні сили. 

Науковець Сіднейського університету Карл Крушельницький стверджує: попри те що у зоні Бермудського трикутника вже протягом багатьох років зникають кораблі, ці зникнення мають логічні пояснення. Він порівняв кількість зникнень у Бермудському трикутнику з іншими мореплавними зонами, та порівняв дані із загальними показниками трафіку у цих зонах. 

Після ретельного аналізу цих даних Крушельницький оголосив: насправді Бермудський трикутник не такий і загадковий. Він упевнений, що принаймні частину зникнень можна пояснити людськими помилками та погодними умовами, а не кракенами, надприродними силами чи інопланетянами. 

Підписуйтеся на наші соцмережі

Таємниця Бермудського трикутника хвилює людство вже принаймні 70 років. Шмат океану, розташований у західній частині Північної Атлантики, відомий численними зникненнями літаків та кораблів, і деякі теорії звинувачують у цих зникненнях навіть представників позаземних цивілізацій. 

Але Крушельницький каже, що розгадкою, ймовірно, є людські помилки та погана погода. Крушельницький згадав, як у 1945 році там зник рейс 19 — група з п’яти бомбардувальників ВМС США. 

Незважаючи на тривалі пошуки зниклих літаків, жодних доказів чи уламків так і не вдалося знайти, що тільки посилило чутки. Однак Крушельницький пояснює, що з 14 членів екіпажів лише один був дійсно досвідченим пілотом. Крім того, він стверджує: про декілька помилок пілота відомо напевне, до того ж він виконував рейс у стані похмілля. 

Крім того, Крушельницький нагадує, що погода того дня була штормовою, з хвилями до 4,5 м у висоту. Стенограми польоту показують, що головний і другий пілоти не дійшли згоди щодо того, в якому напрямку рухатися.

Крім того, лейтенант Чарльз Тейлор (головний пілот рейсу) вважав, що перебуває над рифовим архіпелагом Флорида-Кіс, а його компас не працює. Він не погодився з молодшим пілотом щодо напрямку польоту та повернув на схід, а не на захід, можливо, потягнувши його далі в Атлантику. Чи може ця людська помилка пояснити зникнення рейсу 19?

З огляду на погану погоду та обмежену кількість пального цілком можливо, що бомбардувальники рейсу 19 справді опинилися у морі. І, оскільки океан у цьому регіоні глибокий, уламки знайти було б дуже важко, навіть якщо шукати у правильному місці.