Зупинка АрселорМіттал: що чекає на металургію та економіку
Зупинка найбільшого гірничо-металургійного підприємства країни створює прецедент, здатний похитнути макроекономічну стабільність всієї держави. Безпосереднім тригером катастрофічного рішення стали чотири повторні ракетні удари росіян протягом п'яти тижнів, які призвели до людських жертв і масштабних руйнувань виробничих об'єктів.
Як зазначає економіст Віктор Галасюк на своєму YouTube-каналі, материнська група ArcelorMittal офіційно повідомила про неможливість безпечно та стабільно відновити діяльність української дочірньої компанії. Мова йде не про зупинку окремого цеху, а про тривалу операційну паузу всього вертикально інтегрованого гіганта.
Зупинка замість ліквідації: втрати металургії
Рішення керівництва не означає юридичної ліквідації чи процедури банкрутства: виробничу інфраструктуру планують законсервувати, щоб зберегти шанс на перезапуск після поліпшення безпекової ситуації. Проте «АрселорМіттал Кривий Ріг» — це повний промисловий цикл, що включає видобуток і збагачення залізної руди, коксохімію, агломераційне, доменне, сталеплавільне та прокатне виробництва.
Проєктні потужності підприємства перевищують 6 млн тонн сталі, 5 млн тонн прокату та 5,5 млн тонн чавуну на рік, із фокусом на арматуру, катанку, сортовий прокат і сталеву заготовку. Заморожування комбінату прибирає з ринку чверть українського виплаву сталі й прокату та понад третину виробництва чавуну.
Виробничий контур комбінату скорочувався поступово ще до фінальної консервації:
Підписуйтеся на наші соцмережі
- У лютому 2026 року було зупинено дочірній ливарно-механічний завод, що ліквідувало 1700 робочих місць.
- У березні закрили цех блюмінгу, а сукупне скорочення з пов'язаними процесами перевищило 2400 робочих місць.
- У травні через перебої з постачанням флюсів та відвантаженням концентрату вивели з експлуатації одну з двох доменних печей, дві агломашини та рудозбагачувальну фабрику.
Потрійний тиск на АрселорМіттал: енергія, CBAM, логістика
Ракетні удари стали вирішальним фактором, однак комбінат підійшов до вересня 2026 року вже глибоко ослабленим. Динаміка виплавки сталі фіксувала тривалу стагнацію: якщо у 2021 році підприємство виробило близько 4,9 млн тонн сталі, то у 2023 році — лише 1 млн тонн, у 2024 році — 1,65 млн тонн, а у 2025 році — 1,69 млн тонн.
Ще на початку року менеджмент виділяв три системні проблеми, що нищили рентабельність:
- Енергетичний дефіцит: Через руйнування енергосистеми, аварійні обмеження та дорогий імпорт електроенергії завод працював наполовину потужності. Нормальне споживання у 400 МВт впало до 230–250 МВт, а в окремі періоди — до 70 МВт.
- Європейський збір CBAM: Повноцінний режим вуглецевого коригування ЄС, який запрацював з початку року, додав до вартості української сталі від $60 до $90 за тонну. Оскільки у 2025 році завод продав до Європи 1 200 000 тонн металопродукції, втрата цього ринку виявилася критичною.
- Логістичний колапс: Перебої із логістикою сировини та відвантаженням готової продукції остаточно позбавили підприємство цінової конкурентоспроможності.
Мільярдні збитки та бюджетний провал: цифри й факти
Масштаб втрат від зупинки заводу має системний характер для всієї країни. У 2025 році комбінат виготовив близько 2,5 млн тонн чавуну (третина загальноукраїнського випуску), майже 1,7 млн тонн сталі (23%) та близько 1,6 млн тонн прокату (24%).
Економічні та соціальні наслідки виражаються в конкретних вимірах:
- Податкові втрати: У позаминулому році підприємство сплатило понад 6,5 млрд грн податків і зборів, із яких близько 3 млрд грн пішли до місцевих бюджетів. Лише земельний податок для Кривого Рогу становив понад 2 млрд грн.
- Соціальний ризик: До війни та у перші воєнні роки на комбінаті працювало понад 20 000 людей. Оскільки ArcelorMittal поки не називає точних цифр нових звільнень чи схем виплат, будь-які оцінки втрати робочих місць наразі є передчасними.
- Бухгалтерське списання на $1 млрд: Заява про визнання близько мільярда доларів негрошового знецінення є не фізичною втратою коштів, а обліковим списанням вартості основних засобів та обладнання через погіршення прогнозів майбутніх грошових потоків.
- Фінансова підпора: З лютого 2022 року материнська група надала українській «дочці» понад $700 млн фінансової підтримки для збереження операційної діяльності.
Придбання «Криворіжсталі» компанією Mittal Steel у 2005 році за 24 млрд грн ($4,8 млрд) стало наймасштабнішою приватизаційною угодою в історії України. Через 21 рік найбільша іноземна промислова інвестиція зупиняється під комбінованим тиском воєнних дій, енергодефіциту, митних бар'єрів та логістичного блоку.
Чотири умови перезапуску АрселорМіттал та виклики уряду
Консервація комбінату такого розміру — це складний процес: коксохімічні, доменні, енергетичні та водогосподарські системи потребують постійного технічного контролю, обслуговування, охорони й фінансування.
Відновлення виробництва після завершення бойових дій буде можливим лише за виконання чотирьох обов'язкових умов:
-
1
Забезпечення повної фізичної безпеки виробничого майданчика.
-
2
Збереження належного технічного стану ключових агрегатів.
-
3
Доступ до стабільної та ціново конкурентної електроенергії.
-
4
Відновлення економічно доцільного доступу до зовнішніх ринків збуту.
Всі українські металургійні підприємства знаходяться у надскладній ситуації, хоча галузь загалом забезпечує понад $4,5 млрд річної валютної виручки або майже 12% товарного експорту країни. Втрата станового хребта промисловості вимагає термінових асиметричних рішень з боку уряду та створення компенсаторних механізмів для порятунку базового сектора економіки.