Яндекс замалював російську військову базу лісом: що росія намагається приховати від супутників
російський Яндекс намагався приховати від користувачів супутникових карт військовий об'єкт неподалік Кронштадта — важливої військово-морської бази росії поблизу Санкт-Петербурга.
Замість традиційного розмиття зображення сервіс використав значно незвичніший метод: поверх військової території наклали зображення лісу.
Це дозволяє приховати сам факт існування об'єкта на супутниковій карті, хоча його можна побачити на знімках західних сервісів.
Про це повідомляє фінська Yle.
Росія замінила військову базу на супутниковій карті лісом
На супутниковому зображенні Яндексу територія поблизу Кронштадта виглядає як звичайна лісова ділянка.
Однак при порівнянні зі свіжими супутниковими знімками помітно, що зображення було відредаговане.
На ньому можна побачити характерні шви та повторювані фрагменти, які виникають під час цифрового копіювання зображень.
При цьому той самий військовий об'єкт залишається видимим у супутникових даних інших картографічних сервісів, зокрема Google, Apple та Microsoft.
Тобто росія фактично не знищила інформацію про об'єкт — вона змінила те, як його бачать користувачі Яндекс.
Що саме приховує Яндекс
Йдеться про військову територію біля Кронштадта на острові Котлін.
За супутниковими знімками минулих років, тут зберігалися російські берегові протикорабельні ракетні комплекси «Бастіон», а також радари та обладнання радіоелектронної розвідки.
На старіших знімках можна було розгледіти пускові установки та радіолокаційні системи.
Останні підтверджені знімки з військовою технікою на цій території датуються квітнем. На новіших західних супутникових знімках техніка вже не спостерігається.
Це не обов'язково означає, що її там більше немає. Військові машини могли бути переміщені на навчання або перебувати всередині захищених споруд.
Навіщо росія маскує військові об'єкти
Військовий експерт Марко Еклунд, якого цитує Yle, вважає, що з оперативної точки зору таке маскування Яндекс має обмежену користь.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Причина проста: українська та західна розвідка не покладаються на супутникові знімки Яндекс.
Вони використовують власні джерела супутникової розвідки та комерційні супутникові сервіси.
Тому заміна військової бази на «ліс» навряд чи може реально приховати її від розвідки.
Натомість це може бути наслідком адміністративного рішення російської влади не показувати певні військові об'єкти широкій аудиторії.
За словами Еклунда, цього разу цензори використали дещо складніший метод, ніж звичайне розмиття.
Раніше Яндекс просто розмивав військові об'єкти
російський картографічний сервіс уже неодноразово приховував чутливі об'єкти на супутникових знімках.
Найчастіше для цього використовували звичайне розмиття.
Так, на картах могли приховувати військові об'єкти, а також території, пов'язані з російським президентом Володимиром Путіним.
У 2024 році російський суд також зобов'язав Яндекс розмити супутникові зображення Рязанського нафтопереробного заводу після атак українських дронів.
За даними спільного скандинавського дослідження, на заході росії було виявлено 119 об'єктів, які частково приховувалися на супутникових картах.
Але розмиття має очевидний недолік: воно одразу показує користувачу, що саме ця територія є чутливою.
Заміна об'єкта на природний ландшафт виглядає менш очевидно.
Чому саме Кронштадт важливий для Росії
Кронштадт розташований на острові Котлін у Фінській затоці, неподалік Санкт-Петербурга.
Це один із ключових військово-морських районів росії на Балтійському морі.
На території та поблизу Кронштадта розташовані військові об'єкти, пов'язані з Балтійським флотом росії.
Україна вже атакувала військові об'єкти в цьому районі.
На початку червня українські дрони, за повідомленнями, вразили російський ракетний корвет, який перебував на ремонті на підприємстві в Кронштадті.
Тому увага до військової інфраструктури навколо міста зросла.
На об'єкті також працювали системи РЕБ
Крім ракетних комплексів, на цій частині острова раніше розташовувався підрозділ російської радіоелектронної боротьби.
Його бойова позиція знаходилася на північно-західному краю острова.
Це робить територію важливою не лише як місце потенційного зберігання ракетної техніки, а й як частину російської системи військового управління та електронної боротьби в Балтійському регіоні.
Водночас актуальний склад техніки на об'єкті за відкритими супутниковими даними встановити складно.
Супутники все одно бачать російські військові об'єкти
Спроби Яндекс приховати об'єкт демонструють ширшу проблему: супутникові знімки практично неможливо повністю прибрати з інформаційного поля.
Якщо один сервіс приховує певну територію, аналогічні зображення можуть бути доступні в інших джерелах.
Саме тому маскування військової бази на Яндекс не означає, що вона стала невидимою.
Більше того, сучасні комерційні супутникові компанії регулярно оновлюють знімки різних регіонів світу.
Це створює для військових принципово нову реальність: великі стаціонарні об'єкти дедалі складніше приховувати лише за допомогою традиційної інформаційної цензури.
Росія теж стежить за військовими об'єктами Заходу
При цьому росія не єдина країна, яка намагається обмежувати доступ до супутникових зображень військових об'єктів.
Західні держави також приховують або обмежують деталізацію окремих чутливих територій.
Наприклад, деякі об'єкти у Фінляндії розмиті на Google.
Однак повністю приховати стаціонарну військову інфраструктуру від супутників практично неможливо.
Фінський експерт Марко Еклунд зазначає, що якщо актуальні знімки військового об'єкта все одно доступні в інших публічних джерелах, користь від приховування його в одному картографічному сервісі суттєво зменшується.
Чому ця історія важлива для України
Для України ця історія показова не стільки через Яндекс, скільки через зміну самого інформаційного середовища війни.
росія намагається приховувати військову інфраструктуру навіть від звичайних користувачів інтернету, тоді як супутникові технології дозволяють незалежно спостерігати за змінами на військових об'єктах.
Супутникові знімки стали одним із важливих інструментів відкритої розвідки — OSINT.
Водночас сам факт наявності зображення у відкритому доступі не означає, що його можна використовувати для визначення актуального розташування військової техніки чи планування ударів. Знімки можуть бути застарілими, а ситуація на об'єкті — змінюватися щодня.