Як український робот зміг утримувати позиції протягом 6 тижнів
Один український дистанційно керований бойовий комплекс зміг утримувати критично важливу позицію на фронті протягом 45 днів, фактично замінивши військових на передовій, повідомляє Defense One.
Йдеться про бойову платформу Droid TW 12.7, озброєну кулеметом. За словами представника 3-го армійського корпусу, це була “перша повністю роботизована оборонна операція позиції” в історії України.
Робот замість солдатів
Позиція, яку обороняв робот, перебувала під постійними атаками російських військ. Оператор керував системою дистанційно з відстані близько 10 кілометрів.
За цей час наземний дрон:
- зривав спроби прориву;
- не дозволив противнику проникнути на позиції;
- вів вогонь із кулемета по виявлених цілях;
- працював у координації з повітряними дронами-розвідниками.
При цьому українська сторона не зазнала втрат особового складу на цій ділянці.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Як працювала роботизована оборона
Ключову роль у роботі комплексу відігравала взаємодія наземного робота з повітряними БпЛА. Дрони в небі забезпечували постійне спостереження за районом та передавали інформацію про переміщення ворога в режимі реального часу.
Після підтвердження загрози оператор активував бойовий модуль Droid TW 12.7, який відкривав вогонь по противнику.
Фактично це вже елемент мережево-центричної війни, де різні автономні системи працюють як єдиний бойовий механізм.
За словами української аналітикині Олени Крижанівської, сьогодні наземні роботизовані комплекси виконують до 80% логістичних задач на окремих ділянках фронту.
Серед основних місій:
- доставка боєприпасів;
- евакуація поранених;
- транспортування вантажів;
- доставка вибухівки до ворожих позицій;
- вогнева підтримка.
У Міністерстві оборони України планують довести частку роботизованої логістики до 100%.
Головні проблеми роботизованого фронту
Попри успіхи, наземні дрони все ще мають низку обмежень.
Найбільші проблеми:
- нестача заряду батарей;
- обмежений боєкомплект;
- складність навігації;
- проблеми пересування через рельєф;
- висока складність підготовки операторів.
Українські військові наголошують, що керування наземним дроном значно складніше за роботу з FPV чи повітряними БпЛА. Оператору потрібно враховувати рельєф, перешкоди, маршрути руху та десятки інших факторів.
Чи можуть роботи самостійно працювати
Попри стрімкий розвиток автономних технологій, Україна поки не готова передавати роботам право самостійного ухвалення рішень щодо застосування зброї.
Причина — наявність цивільного населення навіть у прифронтових районах.
Українські військові підкреслюють: остаточне рішення про ураження цілі має залишатися за людиною.
Втім, технології “predictive intelligence” — прогнозуючого штучного інтелекту — уже активно розробляються. Такі системи можуть аналізувати поведінку противника, прогнозувати маршрути атак та допомагати роботам діяти більш автономно.