Як українські дрони змінили нафтовий маршрут Казахстану

Казахстан тимчасово зупинив прокачування нафти до термінала поблизу Новоросійська: судноплавні компанії не хочуть направляти туди танкери через загрозу атак українських морських дронів. На своєму YouTube-каналі економіст Віктор Галасюк пояснив, як удари по російській нафтовій логістиці зачепили експортний маршрут Казахстану.

Чому Казахстан зупинив транзит нафти через Новоросійськ

Казахстан припинив подачу сировини до системи Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК), яка веде до морського термінала поблизу Новоросійська. Причиною стала відмова судноплавних компаній відправляти танкери в регіон через небезпеку нових атак українських безпілотників.

За даними Financial Times і Bloomberg, термінал перестав приймати нафту з трубопроводу з вівторка. Без можливості відвантажувати сировину казахстанським компаніям доведеться суттєво скорочувати видобуток.

Найбільше від маршруту залежить родовище Тенгіз, яке забезпечує до 75% експорту казахстанської нафти через Чорне море. Через КТК проходить понад 80% нафтового експорту країни, тому швидко компенсувати зупинку неможливо.

Каспійський трубопровідний консорціум і 1% світового ринку

В окремі роки КТК забезпечував близько 1% світових поставок нафти. У 2021 році через термінал поблизу Новоросійська відвантажили приблизно 60,7 млн тонн, або близько 510 млн барелів. Значну частину становила казахстанська сировина для європейських НПЗ.

Якщо простій затягнеться, ринок може тимчасово втратити до 1 млн барелів на добу — приблизно 1% глобальної пропозиції сирої нафти. Страхові премії для рейсів через Чорне море можуть зрости на 15–25%, підвищивши вартість фрахту та волатильність цін у Європі.

Українські морські дрони проти тіньового флоту рф

Підписуйтеся на наші соцмережі

Зупинка казахстанського маршруту стала побічним наслідком кампанії проти російської нафтової логістики. Українські морські дрони атакували судна тіньового флоту, який рф використовує для обходу обмежень G7 та Європейського Союзу.

СБУ та Сили безпілотних систем повідомляли про ураження танкерів «Луїн», «Банда» й інших суден, які у 2026 році перевезли близько 3 млн тонн російської нафти Urals із портів Балтійського та Чорного морів.

Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді заявляв, що українські морські безпілотники вже потопили понад 180 російських суден, значну частину яких становили танкери тіньового флоту.

Інтенсивність операцій порівнюють із «війною танкерів» між Іраном та Іраком у 1980-х роках або навіть вважають вищою. Їхня мета — скоротити доходи рф від енергоносіїв, ускладнити логістику тіньового флоту та змусити москву витрачати більше на захист портів і морської інфраструктури.

Реакція Казахстану на атаки українських дронів

Казахстан звернувся до України з вимогою припинити атаки на танкери, які перевозять казахстанську нафту через інфраструктуру КТК. У заяві МЗС йшлося про інциденти 17, 19 та 20 липня. Астана також залишила за собою право вимагати компенсації за завдані збитки.

Водночас незалежні українські та міжнародні аналітики припускають, що принаймні частину атак могла інсценувати сама росія, щоб зірвати постачання казахстанської нафти до ЄС, де після ембарго вона замінила частину російської сировини.

Ця версія не підтверджена. Однак вона показує вразливість маршруту: за оцінками експертів, 80–90% казахстанської нафти, яку відвантажують через Чорне море, прямує до країн ЄС.

Альтернативні маршрути експорту нафти Казахстану

Серед можливих альтернатив — транспортування через Каспійське море до Азербайджану, збільшення експорту до Китаю та використання внутрішніх трубопроводів.

Казахстан уже переорієнтовував частину потоків після ударів по інфраструктурі КТК у 2025 році. Однак пропускна спроможність інших маршрутів обмежена і не дозволяє швидко замінити обсяги Новоросійська.

Країна технологічно й географічно залежить від маршруту через російську територію. Тривалий простій означатиме скорочення видобутку, дорожчу логістику та втрату експортних доходів. Для ЄС це ще й політична залежність від рішень москви щодо роботи терміналів і безпеки судноплавства.

Удари по нафтовій логістиці рф: ціна чи обсяги

Удари українських безпілотників по НПЗ змушують рф продавати більше сирої нафти замість дорожчих нафтопродуктів. Це знижує маржинальність експорту та робить його залежнішим від маршрутів у Чорному й Балтійському морях.

Атаки на танкери, термінали й порти підвищують страхові та логістичні витрати, змушують росію посилювати ППО й охорону портів. Удари по КТК розширюють економічний фронт проти рф, хоча побічно зачіпають і треті країни.

Нафтові доходи росії залежать від двох основних чинників — світової ціни та фізичного обсягу експорту. На ціну Україна впливає обмежено, оскільки вона залежить від глобального попиту, рішень великих виробників і геополітики.

Натомість обсяги поставок залишаються в зоні прямого впливу. Саме високі ціни на нафту, а не інновації чи підприємницький хист, створили надприбутки російських олігархів, які тепер живлять війну. Пошкодження НПЗ, скорочення тіньового флоту та перебої на морських маршрутах зменшують доходи бюджету рф і підточують її здатність продовжувати агресію.

Зупинка КТК показала і силу, і побічні наслідки цієї стратегії. Українські морські дрони вже змінюють поведінку перевізників, виробничі плани Казахстану та енергетичні ризики Європи. Водночас вразливими стають країни, чий експорт десятиліттями був прив’язаний до інфраструктури рф.