Хантавірус: що сталося на лайнері і чи є ризик для України

Історія зі спалахом хантавірусу на круїзному лайнері MV Hondius викликала хвилю тривожних заголовків про «карантин у Польщі» та «вірус біля кордонів України». Однак, як повідомило Суспільне Новини, частина цих заяв не відповідає дійсності, а ризики для Європи оцінюються як вкрай низькі.

Спалах зафіксували на борту лайнера, який вирушив з аргентинського міста після подорожі пасажирів Південною Америкою. На судні зареєстрували вісім потенційних заражень хантавірусом. Троє людей померли — подружжя з Нідерландів та громадянин Німеччини. П’ятеро хворих перебувають у лікарнях, щонайменше один — у реанімації.

Захворювання починалося з високої температури, головного болю та діареї. Далі стан різко погіршувався: розвивалася пневмонія і гострий респіраторний дистрес — критичний стан, за якого легені перестають забезпечувати дихання.

Всесвітня організація охорони здоров’я встановила, що на судні поширився андський штам хантавірусу, характерний для Південної Америки. Його особливість — здатність передаватися між людьми повітряно-крапельним шляхом у разі тісного і тривалого контакту. Саме це і спричинило спалах у закритому просторі корабля.

Понад 140 пасажирів і членів екіпажу — громадяни 23 країн — визнані контактами високого ризику.

«Карантин у Польщі»: що насправді відбувається

Повідомлення про нібито введення карантину в Польщі виявилися перебільшеними. Йдеться про одного польського громадянина, якого взяли під санітарний нагляд після можливого контакту з пасажирами лайнера.

Це не ізоляція, а медичне спостереження на період максимального інкубаційного строку — до шести тижнів. Санітарні служби підтримують контакт із людиною телефоном і надають рекомендації щодо самоспостереження. Симптомів у неї немає.

За оцінками ВООЗ і Центру контролю та профілактики захворювань США, ризик поширення вірусу в Європі практично нульовий. Польські епідеміологи підкреслюють: андський штам не є високозаразним і потребує дуже тісного контакту для передачі.

Українці на борту та дії держави

Підписуйтеся на наші соцмережі

На лайнері перебували п’ятеро українців — усі члени екіпажу. За даними оператора судна, четверо залишаться на борту для переходу судна до Нідерландів, після чого їх направлять на карантин у медзаклад. Ще одного евакуюють спеціальним рейсом. З ним працюють українські консули.

Ознак захворювання в жодного українця не виявлено. На борту діють посилені заходи: ізоляція, медичний моніторинг, суворі гігієнічні протоколи.

Хантавірус: симптоми, смертність і відмінності штамів

Хантавіруси — це група вірусів, які переносять гризуни. Зараження відбувається через контакт із їхніми виділеннями або через вдихання зараженого пилу. У групі ризику — люди, що працюють у сільському та лісовому господарстві або перебувають у приміщеннях із гризунами.

У Південній Америці окремі штами спричиняють тяжке ураження дихальної системи зі смертністю до 50%. В Україні циркулює інший тип — він викликає геморагічну гарячку з нирковим синдромом. Смертність від цього різновиду сягає до 15%.

Українські штами передаються виключно від гризунів до людини і не поширюються між людьми. Андський штам — єдиний відомий, що здатен передаватися від людини до людини, і лише за виняткових умов.

Специфічного лікування і вакцини не існує. Терапія спрямована на підтримку функцій легень, серця та нирок і лікування ускладнень. Виявити хантавірус на ранній стадії складно через схожість симптомів із грипом чи вірусною пневмонією.

Чи загрожує хантавірус Україні: ризик поширення та готовність системи охорони здоров’я

Ключове питання — чи може андський штам хантавірусу закріпитися в Україні. Експертка МОЗ, яка спеціалізується на епідеміології та вірусології, пояснює: цей штам теоретично не може сформуватися на території країни, оскільки в Україні відсутні види гризунів, які є його природними резервуарами в Південній Америці.

Можливими залишаються лише поодинокі завезені випадки від інфікованої людини. Однак навіть у такому сценарії масштабне поширення малоймовірне через низьку контагіозність андського штаму та необхідність дуже тісного і тривалого контакту для передачі інфекції.

Порівнювати ситуацію з COVID-19 фахівці вважають некоректним. Під час пандемії медична система стикнулася з новим вірусом без напрацьованих алгоритмів реагування. У випадку хантавірусу протоколи ведення пацієнтів існують, а механізми локалізації потенційних осередків відпрацьовані.

Центр громадського здоров’я підтверджує: українські лабораторії здатні виявляти хантавірусну інфекцію, а система охорони здоров’я — забезпечити лікування. Такий вірус в Україні фіксують щороку. Минулого року всі інфіковані отримали медичну допомогу та одужали.

Епідеміологи наголошують: ефективність лікування напряму залежить від своєчасного звернення. За перших симптомів — підвищення температури, слабкості, болю, а особливо якщо був контакт із гризунами — необхідно негайно звернутися до сімейного лікаря та повідомити про можливий ризик. Саме рання діагностика дозволяє запобігти ускладненням, зокрема ураженню нирок, характерному для українських штамів хантавірусу.

Міжнародна реакція: ізоляція та біоцентри

Після прибуття лайнера на Тенеріфе Іспанія організувала повернення пасажирів до їхніх країн. Іспанців ізолювали в Мадриді. До операції залучили ВООЗ та європейські санітарні служби.

17 американських пасажирів доправили до федерального карантинного центру при університеті Небраски — комплексу з 21 кімнати з індивідуальними системами вентиляції. Центр раніше використовували під час спалаху Еболи у 2014 році та для перших випадків COVID-19 у США.

Один пасажир мав легкі симптоми, інший — слабко позитивний ПЛР без симптомів і був переведений до біоізоляційного відділення. Французька влада повідомила про одну пасажирку з позитивним тестом і 22 встановлені контакти. Четверо інших французів отримали негативні результати, але проходять повторне тестування.

Аналітичний підсумок: хантавірус, андський штам і ризик для України

Спалах хантавірусу на лайнері продемонстрував чутливість суспільства до будь-яких інфекційних загроз після пандемії. Водночас фактичні дані свідчать: ризик для Європи й України мінімальний, андський штам потребує тісного контакту, а медичні служби мають протоколи реагування.

Головний висновок — не панікувати, а діяти за алгоритмом: за появи симптомів звертатися до сімейного лікаря та повідомляти про можливий контакт із гризунами. У випадку хантавірусу швидкість звернення визначає ефективність лікування.