Від «Яндекса» до промислового софту та заліза: Держспецзв’язку розширила чорний список до 880 позицій

Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України кардинально розширила Перелік забороненого до використання програмного забезпечення та комунікаційного (мережевого) обладнання. «Чорний список» технологічних продуктів, пов'язаних із рф та підсанкційними особами, зріс більш ніж удвічі — з 416 до 880 позицій.

Це вже друге масштабне розширення реєстру за літо 2026 року. Нагадаємо, лише в середині червня Держспецзв’язку збільшила цей список удесятеро (із 40 до 416 позицій), заблокувавши екосистеми «Лабораторії Касперського», «1С», Dr.Web та продукти лінійки BAS. Тепер під повне табу потрапив черговий масив російського софту, а також мережеве залізо.

За інформацією відомства, оновлення відбулося за результатами роботи Департаменту державного контролю у сфері захисту інформації та кіберзахисту на основі чинних рішень РНБО та указів Президента України.

Хто потрапив до оновленого списку?

Читайте також: Київстар ТБ виходить за межі серіалів: платформа покаже свій перший повнометражний фільм

Якщо червневе оновлення вдарило по російських антивірусах та бухгалтерських програмах, то новий транш санкцій охоплює хмарні сервіси, операційні системи, промислове ПЗ та мережеву інфраструктуру.

1. Операційні системи, хмари та сервіси

Підписуйтеся на наші соцмережі

До переліку внесли великих підсанкційних виробників та постачальників з рф:

Рішення ТОВ «Яндекс».
Операційні системи та софт лінійки Astra від ТОВ «РусБІТехАстра» (популярна в РФ ОС для держустанов та військових).
Продукти лінійки Контур від АТ «Виробнича фірма «СКБ Контур» (екосистема для бізнесу, документообігу та звітності).
Програмне забезпечення РЕД від АТ «Ред Софт» (російські загальносистемні рішення та ОС).

2. Комунікаційне та мережеве обладнання (залізо)

Важливою особливістю цього етапу стало те, що держава почала блокувати не лише програми, а й апаратні комплекси. До списку додано рішення ViPNet від російського АТ «Інформаційні Технології і Комунікаційні Системи». Під забороною опинилися:

маршрутизатори та мережеві комутатори;
шлюзи безпеки та міжмережеві екрани;
інші засоби мережевої інфраструктури.

3. Промисловий та інженерний софт

Під санкції потрапило російське ПЗ для 3D-моделювання, проектування та управління виробництвом:

Продукти КОМПАС-3D та їхні додаткові модулі (ТОВ «АСКОН-Системи проектування»).
Програмні комплекси ЛОЦМАН, ВЕРТИКАЛЬ, ПОЛІНОМ і пов’язані модулі від ТОВ «АСКОН-Бізнес-рішення».

Що це означає для України?

У Держспецзв’язку наголошують, що включення мережевого заліза до реєстру дозволить комплексно оцінювати технологічні ризики та перекрити канали впливу на інформаційну інфраструктуру України.

«Таке оновлення посилює практичний механізм запобігання використанню рішень підсанкційних виробників у державному секторі. Включення до Переліку не лише програмного забезпечення, а й комунікаційного обладнання дає змогу більш комплексно оцінювати технологічні ризики та своєчасно обмежувати їхній вплив на інформаційну інфраструктуру України»

зазначають у відомстві.

Для державних органів, комунальних підприємств та об'єктів критичної інфраструктури цей список є імперативною забороною. Приватному бізнесу Держспецзв’язку також наполегливо рекомендує відмовитися від продуктів із цього переліку, оскільки використання софту без офіційних оновлень безпеки та з корінням із РФ створює критичні вразливості для кібератак та унеможливлює участь у державних тендерах чи комплаєнс-перевірках великих партнерів.

Ознайомитися з повною версією оновленого Переліку у форматі Google-таблиці можна за офіційним посиланням від Держспецзв'язку.

Раніше SPEKA розповідала, що Держспецзв’язку спрощує експертизу для держорганів.