ВДНГ на кілька днів перетворився на місце, де книжки буквально витали в повітрі

27 та 28 вересня в Києві відбувся найбільший книжковий фестиваль України  «Книжкова країна». Цього разу подія отримала «плодову» тематику. Але головний «врожай» — це, безумовно, книги, враження та, попри все, відчуття спільності й незламності.

За словами організаторів, фестиваль зібрав понад 93 тисячі читачів, які мали змогу відвідати 452 події, ознайомитися з новинками 90 видавництв та 15 незалежних авторів.

27 та 28 вересня я також відвідала «Книжкову країну». Почала фестиваль із найприємнішого — книжкових знижок. Акція від «Лабораторії» з -50% на обрані позиції стала справжнім магнітом для читачів: книги в ідеальному стані за півціни. Не втрималась і вже на старті поповнила домашню бібліотеку трьома книжками.

Благодійна складова «Книжкової країни»

Та «Книжкова країна» — це не лише про покупки – фестиваль має сильну благодійну сторону. Зокрема, фонд «Лелека» пропонував придбати вживані книжки за донат на спорядження для бойових медиків або ж принести свої. 

Особливо мені запам’яталася дівчинка, яка обрала цілий ящик книжок, що демонструє: допомагати можна із захопленням. Минулого разу фонд зібрав понад півмільйона гривень. 

Цікавинкою фестивалю став роботизований комплекс від Drone Forces, що допомагав збирати книжки для акції «Подаруй книгу на фронт». А BGV Charity Fund мотивував донатити на відновлення бібліотек Київщини, даруючи милі закладки у вигляді котика та шанс виграти книжкові призи.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Зіркові події та «Крик душі» книжкових фанатів

Щодо подій, то яскравих вражень було чимало. Олександр Михед ділився думками про те, як війна впливає на уяву письменника, і відверто говорив про вигоряння та зірвані дедлайни. 

Вперше перемогу на премії книжкових блогерів з рівною кількістю балів здобули одразу два перекладні романи: «Зайчик» Мони Авад і «Дім на краю світу» Майкла Канінґема.  Книги-переможці набрали  по 36 балів, «Наречена» — 24 бали, «Одного разу розбите серце» — 20 балів, «Щасливе місце» — 19 балів.

Премію книжкових блогерів засновано у 2024 році організаторами фестивалю «Книжкова країна». Цілями премії є промоція читання, згуртування книжкових шанувальників та посилення співпраці блогерів та видавців. Варто зазначити, що блогери обирають найобговорюванішу книгу за півроку, яка подобається їм найбільше.

Особливу атмосферу заходу зробила одна дівчина із залу, яка кумедно дорікнула Юлі Типусяк за висунуту нею книгу «Одного разу розбите серце» Стефані Ґарбер, що потрапила до шортлиста. Вона виступила зі словами: «Юля, ну Юля, я ж вам вірила…». Це звучало як «крик душі» відданого читача.

Щирістю та відвертістю відзначилася презентація книжки «Хочу» Джилліан Андерсон за участю популярної ютуб-блогерки Анастасії («Смішно не буде») та психологині Юлії Ярмоленко.

Засновник проєкту «Реальна історія» Акім Галімов розповідав про відновлення спільнокоштом козацької садиби XVIII ст. «Покорщина» та ділився цікавими деталями, як-от його свідкування на весіллі нащадка останнього українського гетьмана — Грегора Розумовського.

А завершенням для мене стала розмова з Вірою Агеєвою та Богданою Неборак про жіночий голос у літературі. Обговорення жіночої традиції в українській літературі, забутих постатей та формування жіночого голосу від Лесі Українки до Оксани Забужко було надзвичайно актуальним. Нарешті мені вдалося підписати книжку у Віри Агеєвої, бо це вже третя подія, яку я відвідую у неї, але до цього не було підписаних книжок. Дуже цьому тішусь.

Цифри й емоції: організатори та відвідувачі про кількість учасників «Книжкової країни»

Фестиваль створював ідеальну атмосферу: від інсталяцій із гігантських фруктів до осінніх фотозон, від дитячих розваг до дорослих дискусій. Попри нічні тривоги й безсоння, ти відчуваєш тут — життя триває, а книжки залишаються однією з найбільших радостей.

«Книжкова країна. Плодова» завершилася, підтвердивши не лише свій масштаб (93 098 гостей), а й глибоку соціальну роль у часи випробувань. Однак деякі відвідувачі фестивалю висловили сумніви щодо такої кількості гостей. Зокрема, Тетяна Гончаренко з каналу «Непозбувний книгочитун» написала:

Організатори ж фестивалю зазначили, що у ВДНГ обладнана власна система контролю на всіх входах на територію. Вона автоматично рахує кількість людей. 

Я ж вийшла з фестивалю з шістьма новими книжками для себе і ще кількома — для друзів. Ту одну, за якою прийшла, так і не купила, але це вже правило «Книжкової країни»: вона завжди дарує більше, ніж плануєш.