Вчені з’ясували, як зміниться Земля до кінця століття через потепління

До кінця XXI століття посушливі території можуть займати до 40,28% суші Землі. Нове дослідження показує, що через зміну клімату посушливі зони поступово поширюватимуться на території, які зараз мають значно вологіший клімат, пише Science Alert.

За найгіршим із розглянутих сценаріїв до кінця століття площа посушливих земель може зрости на 2,37 млн км² порівняно з періодом 1994–2023 років. Це приблизно площа Алжиру або близько 30% території Австралії.

Але дослідники виявили й несподіваний фактор: зростання концентрації CO₂ в атмосфері може дещо сповільнювати цей процес.

Скільки Землі вже є посушливою

Посушливими називають регіони, де води недостатньо порівняно з потенційними втратами через випаровування та транспірацію рослин.

Дослідники використовували так званий індекс посушливості – співвідношення кількості опадів до потенційного випаровування води.

За їхніми розрахунками, у базовий період 1994–2023 років посушливі землі займали близько 38,58% суші планети, якщо не враховувати Антарктиду.

У майбутньому їхня частка може зрости до 39,31–40,28% у період 2071–2100 років. Конкретний показник залежатиме від того, як змінюватимуться викиди парникових газів.

Найбільше зростатимуть найсухіші території

Посушливі землі поділяють на чотири основні категорії – від сухих субгумідних зон до надзвичайно посушливих.

Найбільшу площу зараз займають напівпосушливі території – близько 14,72% суші. Посушливі зони охоплюють ще 11,24% території планети. Значна їх частина розташована в Австралії та Китаї.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Сухі субгумідні території займають приблизно 6,35% суші, а гіперпосушливі – ще 6,27%. Останні переважно представлені в Північній Африці та на Аравійському півострові.

За прогнозами вчених, саме гіперпосушливі зони збільшуватимуться найшвидше.

Як CO₂ може уповільнювати висихання

На перший погляд, це звучить парадоксально. Вуглекислий газ є одним із головних факторів сучасного глобального потепління, але його зростання водночас може впливати на швидкість поширення посушливих територій.

Причина пов’язана з рослинами.

Коли концентрація CO₂ в атмосфері зростає, рослини частково закривають продихи – мікроскопічні пори на поверхні листків. Через них відбувається газообмін і втрата води під час транспірації.

Якщо продихи закриваються сильніше, рослини втрачають менше води.

Це змінює показник потенційного випаровування, який використовують для визначення посушливості територій.

Саме цей ефект, за словами авторів роботи, часто недостатньо враховували в попередніх кліматичних прогнозах.

Попередні прогнози були ще похмурішими

Нове дослідження дає нижчі оцінки, ніж деякі попередні прогнози.

Наприклад, дослідження, опубліковане близько десяти років тому, припускало, що до 2100 року посушливі землі можуть охопити до 56% суші планети.

Нові розрахунки дають максимум близько 40,28%.

Але це зовсім не означає, що ситуація перестає бути небезпечною.

Навіть за новими оцінками йдеться про мільйони квадратних кілометрів територій, де умови ставатимуть сухішими.

Австралія може постраждати найбільше

Найпомітніші зміни, за прогнозом дослідників, відбудуться в Австралії.

Найсухіший населений континент світу може зіткнутися з особливо масштабним поширенням посушливих кліматичних умов.

На другому місці прогнозують Бразилію. Значні зміни також очікуються в окремих регіонах Африки.

Це може вплинути не лише на природні екосистеми. Розширення посушливих територій означає більший дефіцит води, деградацію ґрунтів, скорочення рослинності та ризик подальшого опустелювання.

Чому це важливо для світу

Посушливі території вже є домівкою для величезної кількості людей і відіграють важливу роль у сільському господарстві та продовольчій безпеці.

Якщо межі таких зон продовжать зміщуватися в бік більш вологих регіонів, це може створити додатковий тиск на запаси води, сільське господарство та екосистеми.

Автори дослідження наголошують, що точніше визначення майбутніх меж посушливих територій необхідне для планування адаптації до зміни клімату.