Вчені з’ясували, як розвиток мозку пов’язаний із психічним здоров’ям підлітків

Особливості дозрівання мозку в дитинстві можуть допомогти виявити підвищений ризик депресії та тривожності в підлітковому віці за кілька років до появи симптомів. Такого висновку дійшли дослідники, які проаналізували майже 30 тисяч МРТ-сканів мозку майже 12 тисяч дітей і підлітків у США.

Про це пише Nature.

Робота показала, що різні ділянки кори головного мозку дозрівають не одночасно: спочатку змінюються області, пов’язані з обробкою сенсорної інформації, а згодом — ділянки, що відповідають за складніші розумові процеси.

Дослідження опублікували на сервері препринтів bioRxiv 11 жовтня 2026 року. Його результати описало видання Nature 21 жовтня. Важливе застереження: робота ще не пройшла незалежного рецензування, а виявлені закономірності поки не можна використовувати для прогнозування психічного здоров’я окремої дитини в клінічній практиці.

Як вчені досліджували розвиток мозку дітей

Дослідницька команда під керівництвом дитячої психіатрині Жаклін Клаусс використала дані масштабного американського проєкту Adolescent Brain Cognitive Development (ABCD Study).

Він відстежує розвиток дітей, починаючи приблизно з дев’ятирічного віку. Учасникам регулярно проводять магнітно-резонансну томографію (МРТ), а батьки щороку заповнюють анкети про емоційний стан і поведінку дітей.

Завдяки повторним обстеженням дослідники змогли оцінити не лише будову мозку в певному віці, а й те, як вона змінюється з часом. Загалом аналіз охопив майже 30 тисяч сканів, зібраних протягом шести років, і дані майже 12 тисяч дітей та підлітків.

Це важливо, оскільки попередні дослідження часто спиралися на невеликі вибірки або лише одне обстеження. Такі дані допомагають виявляти відмінності між людьми, але значно ускладнюють вивчення індивідуальних траєкторій розвитку мозку.

У новій роботі науковці змогли простежити, як змінюється товщина кори головного мозку, і зіставити ці зміни з подальшими проявами психічних розладів.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Чому кора головного мозку стає тоншою

У дитинстві та підлітковому віці мозок продовжує розвиватися, а його структура поступово змінюється. Один із процесів, який вивчають нейробіологи, — зменшення товщини кори головного мозку.

Кора — це зовнішній шар мозку, який бере участь у сприйнятті інформації, пам’яті, плануванні, ухваленні рішень та контролі поведінки.

Зменшення її товщини частково пов’язують із перебудовою нейронних зв’язків, зокрема з так званим синаптичним прунінгом. Під час цього процесу мозок позбувається частини зв’язків, що допомагає оптимізувати роботу нейронних мереж. Водночас зміни товщини кори мають складнішу природу й не зводяться лише до видалення непотрібних зв’язків.

Дослідники виявили, що цей процес відбувається не з однаковою швидкістю в усіх ділянках. Траєкторія змін нагадує літеру S: спочатку стоншення кори прискорюється, потім триває відносно стабільно, а ближче до дозрівання сповільнюється.

Сенсорні ділянки дозрівають раніше, тоді як області, пов’язані зі складними когнітивними функціями, змінюються пізніше.

Така послідовність є частиною нормального розвитку мозку. Проте відмінності в темпі дозрівання певних ділянок можуть бути пов’язані з подальшими особливостями психічного здоров’я.

Як розвиток мозку пов’язаний із депресією та тривожністю

Дослідники виявили, що особливості дозрівання кори в ранньому підлітковому віці можуть допомагати прогнозувати появу симптомів психічних розладів за кілька років до їхнього прояву. За даними Nature, потенційний горизонт такого прогнозування сягає чотирьох років.

Це не означає, що існує конкретна зміна мозку, яка однозначно свідчить про майбутню депресію. Йдеться про статистичні закономірності, які стають помітними під час аналізу великих груп учасників.

Результати також ставлять під сумнів спрощене уявлення, що психічні розлади можна пояснити порушенням роботи однієї конкретної ділянки або нейронного ланцюга. Можливо, значення має не лише те, де саме відбуваються зміни, а й те, коли вони виникають у процесі розвитку.

За словами системного нейробіолога Аврама Голмса з Ратгерського університету, який не брав участі в роботі, дослідження допомагає подивитися на психічні симптоми крізь призму часу розвитку мозку, а не лише їхнього зв’язку з певними його ділянками.

Водночас учений застеріг, що виявлені закономірності досить тонкі й не дають змоги надійно передбачити майбутній стан конкретної дитини.

Чи можна буде виявляти ризик депресії за МРТ

Потенційно результати можуть допомогти в майбутньому розробити точніші методи раннього виявлення ризику психічних розладів. Якщо вчені зможуть визначити, які саме траєкторії розвитку мозку пов’язані з підвищеною вразливістю, це може відкрити можливості для уважнішого спостереження за дітьми, яким потрібна підтримка.

Однак до практичного застосування ще далеко.

По-перше, результати дослідження поки не пройшли рецензування. По-друге, статистичний зв’язок не означає, що зміни кори безпосередньо спричиняють депресію або тривожність.

На психічне здоров’я впливає багато чинників: генетика, умови життя, стресові події, сімейне середовище, соціальні взаємодії та фізичне здоров’я. Розвиток мозку є лише одним із напрямів, який допомагає зрозуміти складну природу цих станів.

Крім того, закономірності, виявлені на рівні великої групи, можуть бути недостатньо точними для оцінювання ризику в конкретної людини. Для клінічного застосування потрібні незалежні перевірки результатів і докази того, що такий підхід справді допомагає ухвалювати кращі рішення щодо здоров’я.

Чому важливо вивчати мозок до появи симптомів

Депресію та тривожні розлади нерідко діагностують у підлітковому віці. Водночас процеси, пов’язані з уразливістю до цих станів, можуть починатися раніше.

Якщо подальші дослідження підтвердять результати роботи, науковці зможуть краще зрозуміти, коли саме виникають відмінності в розвитку мозку та як вони взаємодіють із генетичними й середовищними чинниками.

Це потенційно допоможе визначати періоди, коли профілактична підтримка може бути особливо важливою. Проте йдеться про перспективу майбутніх досліджень, а не про готовий метод діагностики.

Головний висновок роботи полягає в тому, що для розуміння психічного здоров’я підлітків важливо враховувати не лише структуру мозку, а й динаміку його розвитку. Водночас результати не означають, що можна за одним МРТ-сканом визначити, чи матиме дитина депресію в майбутньому.