Вчені пояснили, чому котам треба підморгувати
Якщо повільно моргнути котові, він, найімовірніше, моргне вам у відповідь. А незнайомий кіт після такого «привітання» охочіше підійде до вашої руки. Таке показали два експерименти психологів з Університету Сассекса та Університету Портсмута, у яких взяли участь 45 котів, пише Futura.
Чому коти підморгують вам
- Кожен, хто живе з котом, бачив цю картину: домашня тварина дивиться на вас, мружиться, а потім на мить повільно заплющує очі.
- Власники давно прозвали таке «котячою посмішкою». Науковці вирішили з'ясувати, чи справді за цим стоїть спілкування і чи можуть люди «говорити» так само.
- У першому експерименті господарі повільно моргали до 21 кота з 14 родин. Усе відбувалося вдома у тварин, а камери знімали обличчя і кота, і людини.
- Для порівняння вчені записували ситуації, коли власник просто був поруч і ніяк не взаємодіяв з улюбленцем. Виявилося, що коти помітно частіше моргали у відповідь, якщо перед цим господар повільно моргнув їм.
- Для другого експерименту взяли 24 інших котів з восьми родин, а власника замінили на незнайомця. Ним був дослідник, якого тварина бачила вперше.
- Він або повільно моргав, або зберігав нейтральний вираз обличчя й не дивився коту в очі, а потім простягав руку. Після «обміну морганнями» коти частіше підходили до руки чужої людини.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Як «посміхнутися» котові правильно
Техніка дуже проста. Примружтеся, ніби розслаблено усміхаєтеся, а потім заплющте очі на пару секунд. За словами вчених, коти відповідають тим самим, і між вами виходить щось на зразок розмови.
Головне тут у контрасті з пильним поглядом. У багатьох тварин пряме немигаюче видивляння означає загрозу. Автори мають дві версії, звідки взялася така звичка.
Перша: коти почали так робити, щоб перервати пильний погляд і показати, що не збираються нападати. Друга: вони навчилися цьому, бо люди тепло реагували на таку поведінку. Тоді звичка частково з'явилася саме завдяки життю поруч з нами.
Котів часто вважають «закритими» тваринами, і вивчають їх значно менше, ніж собак. Ми вже знаємо, що коти вміють відрізняти запах господаря від запаху незнайомця і навіть «розтікатися» крізь вузькі отвори, а от їхню мову тіла досі вчимося розшифровувати.
Прості дружні сигнали допомагають налагодити контакт, зокрема з полохливими котами чи тваринами з притулку. До того ж спокійний і довірливий кіт поруч корисний і вам: дослідження пов'язують життя з котом зі зниженням стресу.
Тож наступного разу, коли кіт дивиться на вас з іншого кінця кімнати й повільно заплющує очі, спробуйте відповісти.