Вчені дізналися, де можуть ховатися сліди життя інопланетян
Найкраще місце для пошуку слідів інопланетних цивілізацій — не далекий космос, а місячний пил буквально під ногами майбутніх місячних баз. Якщо зниклі цивілізації будували мегаструктури в космосі, їх залишки могли осідати на Місяці мільярди років. Так вважає астрофізик Оксфордського університету Браян Лакі, пише Science Alert.
Чому радіохвилі не допомагають знайти інопланетян
- SETI десятиліттями прослуховує космос у пошуку радіосигналів від розвинених цивілізацій.
- Але є проблема: навіть людство поступово згортає широкомовне радіомовлення. За словами Лакі, «вікно», протягом якого наша цивілізація генерувала помітні радіосигнали у відкритий космос, тривало лише близько 100 років і вже скорочується.
- Якщо так само поводяться позаземні цивілізації, шанси вловити їх «живий» сигнал мізерні.
- Набагато розумніше, на думку вченого, шукати пасивні технопідписи — об'єкти, які не потребують підтримки і можуть існувати мільярди років без жодного технічного обслуговування.
Раніше ми розповідали, як вчені дискутують про найреальніші форми позаземного життя, і там теж йшлося про потребу переосмислити сам підхід до пошуку.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Де можуть бути інопланетні технології
Лакі розглядає три типи пасивних технопідписів:
-
1
об'єкти, що розсіюють світло (дифузори),
-
2
об’єкти, що блокують зоряне світло (окультери),
-
3
гігантські дзеркала, які відбивають його на тисячі світлових років (глінтери).
Всі три категорії можна виявити астрономічно, але лише якщо вони ще цілі. Проблема в тому, що без активної підтримки навіть найбільші конструкції поступово руйнуються.
Рій Дайсона, теоретична мегаструктура довкола зірки, яка збирає її енергію, через гравітаційні коливання врешті починає розпадатися.
Зіткнення компонентів запускають ланцюгову реакцію і кожне нове зіткнення генерує більше уламків, а ті провокують нові зіткнення. Як кінцевий результат утворюється мікронний пил.
Цей пил достатньо легкий, щоб сонячний вітер вивів його за межі рідної зоряної системи. Далі він дрейфує у міжзоряному просторі, і коли наша Сонячна система перетинає хмари такого матеріалу під час оберту навколо Чумацького Шляху, частина осідає на небесних тілах.
Місяць через відсутність атмосфери і геологічної активності зберігає такий осад незмінним мільярди років.
Схоже накопичення матеріалу вже спостерігають у контексті зовсім інших досліджень: астрономи, що вивчали вітер чорної діри нашої галактики, також зіткнулися з тим, що найдавніший матеріал часто зберігається саме там, де середовище найменш активне.
Де тепер шукати сліди інопланетян
- Практичний висновок роботи несподіваний: щоб перевірити гіпотезу, не потрібен новий космічний телескоп за десятки мільярдів доларів.
- Достатньо детально проаналізувати зразки місячного реголіту — матеріалу, який вже є в наукових лабораторіях з часів місій Apollo, а майбутні місячні бази дадуть доступ до значно більших обсягів.
- Лакі не стверджує, що технопідписи точно є у місячному пилу. Але пропонує перевірити це.
- За даними дослідника, якщо хоча б одна цивілізація будувала подібні мегаструктури за останні кілька мільярдів років, їхні сліди статистично мали б потрапити до нашої Сонячної системи.