Вади зору — не перешкода для роботи в IT

Змалечку я мав поганий зір: навіть сидячи на першій парті у школі, прочитати написане на дошці було складно. Втім, я навчався в Українському католицькому університеті, а згодом через цікавість до технологій пройшов програму EPAM і Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) для вразливих категорій населення, зокрема для молоді з інвалідністю. І зміг приєднатися до команди ЕРАМ.  

Як складався мій шлях до ІТ

Я закінчував спеціалізовану школу з поглибленим вивченням англійської мови, згодом навчався в Українському католицькому університеті. Здавалося, що гуманітарний факультет буде для мене легшим, але виявилось навпаки. Для людини, яка має проблеми із зором, читати багато друкованих книг важко, мусиш постійно наближувати текст. Мені не вистачало технічних засобів, що допомагали б розвиватись за освітою. Водночас технології мене завжди цікавили. Як виявилося згодом, IT створює більше професійних можливостей.

Інтерес до програмування я мав завжди. Після університету, деякий період працював з тим, що ще більше поглибило мої знання та зацікавленість в IT. Моя перша робота була пов'язана з інсталюванням програмного забезпечення. Такий досвід адміністрування та програмування згодом допоміг мені обрати напрям DevOps. 

Восени 2021 року подруга, знаючи про мій інтерес до ІТ, порадила мені зареєструватися на навчальну програму EPAM і ЮНІСЕФ, оголошення про яку побачила у Facebook.

В анонсі йшлося про те, що її учасники зможуть не тільки отримати знання та навички, потрібні сучасному DevOps-спеціалісту, але й у разі успішного завершення приєднатися до EPAM. Для вразливих категорій людей (молоді з інвалідністю, тих, хто доглядає за дітьми з інвалідністю, одиноких чи багатодітних батьків тощо) це був шанс розкрити свій потенціал, отримати роботу та гідну оплату.

Програма складалася з кількох етапів: на першому, зовнішньому, я опановував спеціалізацію AWS. Але за порадою кураторів програми звернув увагу на Microsoft Azure. Це був вдалий вибір, бо майже на всіх її ресурсах є кращі спеціальні можливості: можна ввімкнути чорну тему, високу контрастність та загалом дуже зручно підлаштувати робочі інструменти під свій зір. 

Підписуйтеся на наші соцмережі

Виклики під час навчання та побудови кар'єри для людей з вадами зору

Вади зору дійсно викликають труднощі не тільки у  повсякденному житті, але й в роботі. Розповім про деякі з них. 

Більше часу на навчання

Мені доводиться витрачати набагато більше часу на навчання — наближуючи  об'єкти, рухаючи мишку в різні частини екрана. Я часто дивлюсь відеоуроки на YouTube, але не всі відео підтримують хорошу якість та доступні для людей з порушенням зору. І це проблема для розвитку мене як фахівця, адже багато корисної для себе інформації я беру саме з інтернету. 

Відсутня можливість віддаленої роботи

Для мене складно постійно їздити в офіс. В Україні людям з поганим зором пересуватися непросто: не вистачає кращого освітлення на центральних вулицях, більш яскравих позначок на громадському транспорті, озвучених світлофорів, тактильної плитки на вулицях тощо.

Та за власним досвідом скажу, така ситуація не лише у нашій країні: я був за кордоном і людям з порушенням зору складно бути всюди. Водночас великий плюс IT-галузі — робота тут передбачає можливість працювати вдома. Для мене це величезний плюс роботи в ІТ. За різними підрахунками, в Україні приблизно 100 тис. людей з порушенням зору. Уявіть, що хоча б частина з них змогла реалізуватися професійно в галузі інформаційних технологій!

Потреба у підтримці

Йдеться про банальне — дістатися до місця призначення, а також про підтримку новачків. Нам пощастило, що програма EPAM та ЮНІСЕФ передбачала наявність ментора.

Моїм успіхам дуже сприяв ментор Антон Приходько. Хоча у групі було декілька людей, він кожному приділяв час, ми займалися щотижня по декілька годин. Антон допоміг на фінальному етапі зовнішнього навчання. Через повномасштабне вторгнення в програмі була перерва: до навчання ми повернулися аж у квітні 2022 року.

Закінчення курсу — початок нового етапу

Приблизно через місяць після закінчення курсу мене запросили на проєктну співбесіду. Наразі я проходжу онбординг на проєкт та приєднуюсь до внутрішніх ресурсів компанії. Додатково навчаюсь, беру участь у менторській програмі в EPAM. Мій новий ментор допомагає закрити прогалини у знаннях та стати більш впевненим у DevOps-методології. 

У вільний час люблю слухати аудіокниги Гаррі Гаррісона, Роберта Хайнлайна, тож у перспективі спробую робити це в оригіналі. Можливо, скористаюсь корпоративними курсами з англійської у компанії. 

Від багатьох людей я чув про те, що пробувати нове страшно, адже це завжди вихід із зони комфорту та крок у невідоме. Кожен має свої побоювання. Мій особистий страх — створити незручності через швидкість моєї роботи, я боюсь затримати результат спільних зусиль великої команди. Але я щодня його долаю. Не зупиняюсь у вдосконаленні своїх знань, набуваю досвід та розвиваюсь у сфері, яку я сам для себе обрав. Мене надихає розуміння того, що я можу робити свою роботу максимально якісно та круто, і це залежить тільки від мене.  

Головне — вірити у свої сили і не зупинятись працювати над собою.