В Україні затвердили порядок дій під час кіберкриз: що це означає для бізнесу
Держспецзв’язку затвердила Порядок здійснення заходів реагування у кризовій ситуації в кіберпросторі. Документ визначає, хто керує спільними діями під час масштабних кібератак і як учасники обмінюються інформацією, повідомили в РНБО. Ігор Смолянкін, Business Unit Leader у BAKOTECH і експерт із корпоративної кібербезпеки розповів SPEKA, що це змінює.
Хто координуватиме дії під час кіберкризи
- Відповідно до нього реагування організовує постійно діюча Об’єднана група реагування на кіберінциденти, кібератаки та кіберзагрози.
- Вона працює у складі Національного координаційного центру кібербезпеки (НКЦК), робочого органу РНБО.
- Разом із нею працюють представники органів та організацій, які діють за Національним планом реагування на кіберінциденти.
- Схема проста. Кожен учасник відповідає за свою частину роботи в межах власних повноважень, а Об’єднана група узгоджує спільні кроки. Обмінюватися інформацією учасники мають безперервно, щоб усі бачили однакову картину.
- Публічні заяви про атаку і про вжиті заходи готують за правилами постанови Кабміну №1533; якщо інцидент створює ризик для систем країн ЄС, CERT-UA оперативно повідомляє іноземні та міжнародні організації.
- Учасники групи передають МЗС дані про інцидент на запит або з власної ініціативи.
Без такої координації важко обійтися, бо Україна вже посідала перше місце в Європі за кількістю кібератак, а лише державні органи фіксують понад 3000 кіберінцидентів за пів року.
Що зміниться для компаній з появою порядку дій під час кіберкриз
Підписуйтеся на наші соцмережі
Ігор Смолянкін, Business Unit Leader у BAKOTECH і експерт із корпоративної кібербезпеки, головну користь документа бачить у чіткішій координації.
Водночас сам документ нічого не гарантує, наголошує він. Результат залежатиме від того, наскільки підготовлені учасники, як налагоджена координація і чи є заздалегідь продумані сценарії дій.
Для керівників підприємств, особливо операторів критичної інфраструктури, новий порядок реагування на кіберкризи стає приводом перевірити власну готовність.
За словами Смолянкіна, варто наперед вирішити хто відповідальний і за яку ділянку, як залучати зовнішніх фахівців, хто ухвалює рішення, що впливають на роботу сервісів, наприклад хто підтверджує й надає доступ.
Чому технології мають працювати разом із людьми під час кіберкриз
Крім процесів, експерт радить перевірити так звану технологічну готовність. Ось що варто з’ясувати:
- чи доступні журнали подій;
- чи можна відстежити дії адміністраторів і підрядників;
- чи можна контрольовано обмежити скомпрометований доступ та акаунти;
- чи вдасться швидко відновити критичні сервіси.
Перевіряти ці механізми окремо один від одного мало сенсу. Смолянкін радить тестувати їх разом, з урахуванням дій людей і взаємодії між командами.
Найнадійніше оцінити готовність допоможе спільне тренування за реалістичним сценарієм атаки, вважає експерт.
Для українського бізнесу порядок реагування на кіберкризи означає, що в разі великої атаки держава діятиме за зрозумілою схемою. Але свою частину роботи компаніям доведеться підготувати самостійно, і краще зробити це до того, як щось станеться.