Україна готує тотальний контроль доходів онлайн: що зміниться
В Україні готують масштабні зміни у сфері оподаткування цифрових доходів. Законопроєкт №15111-д передбачає автоматичний обмін інформацією про заробітки громадян, які отримують доходи через онлайн-платформи та сервіси, повідомляє «Судово-юридична газета».
Документ є частиною глобальної ініціативи OECD та спрямований на підвищення прозорості доходів фізичних осіб, які працюють через цифрові сервіси.
Платформи будуть передавати дані до податкової
Згідно з текстом законопроєкту, оператори цифрових платформ — зокрема Uber, Bolt та Glovo — зобов’язані будуть автоматично передавати інформацію про доходи користувачів до Державної податкової служби України.
Фактично це означає, що доходи водіїв, кур’єрів та орендодавців через онлайн-сервіси більше не залишатимуться поза контролем держави.
За оцінками експертів, нові правила можуть охопити близько 400 тисяч українців, які працюють у сфері таксі, доставки та онлайн-оренди житла.
Які доходи потрапляють під контроль
Підписуйтеся на наші соцмережі
Закон вводить поняття «звітної діяльності», яка охоплює:
- оренду нерухомості та паркомісць
- надання особистих послуг (онлайн і офлайн)
- продаж товарів через платформи
- оренду транспортних засобів
Найбільше дискусій викликає розмитість поняття «особисті послуги», адже під регулювання можуть потрапити не лише кур’єри й таксисти, а й фрілансери, репетитори, фотографи та навіть юристи, які знаходять клієнтів через цифрові сервіси.
Адвокатська таємниця і критика проєкту
Адвокатська спільнота вже висловила занепокоєння щодо можливого розкриття професійної таємниці. У випадку роботи через платформи дані про гонорари та клієнтів можуть автоматично потрапляти до податкової звітності операторів.
Юристи наполягають, що адвокатів необхідно включити до категорії «виключених продавців», щоб уникнути порушення закону про адвокатську діяльність.
Штрафи і контроль платформ
Законопроєкт передбачає жорсткі санкції для операторів платформ:
- штраф у 100 мінімальних зарплат за відсутність реєстрації
- можливість обмеження доступу до платформи через суд
- додаткові вимоги до обміну даними з податковою
Окремо ДПС отримує інструменти впливу на іноземні платформи, які не виконують вимоги українського законодавства.
Колізія з правом ЄС
Окрему увагу викликає конфлікт із європейським законодавством. Законопроєкт фактично виводить відносини між платформами та виконавцями з-під трудового права.
Водночас у Європейському Союзі діє Директива Directive (EU) 2024/2831, яка навпаки передбачає презумпцію трудових відносин для працівників платформ.
Експерти попереджають, що це може створити регуляторну невизначеність для бізнесу та ускладнити євроінтеграційний процес України.
Офшори, перевірки і нові обмеження
До другого читання в документ додали ще низку положень, зокрема щодо:
- посиленого контролю офшорних структур
- додаткових мит на приватизацію та оренду
- багаторівневої перевірки доходів (due diligence)
Також піднімається питання технічної готовності податкової до масового обміну даними через цифрові системи.