У Землі знайшли прихований «термостат», який працює вже 60 мільйонів років

3 хвилин читання

Дослідники з Оксфордського університету виявили механізм, який міг допомагати Землі підтримувати придатний для життя клімат протягом останніх 60 мільйонів років. Результати опублікували в Proceedings of the National Academy of Sciences.

У Землі знайшли прихований «термостат», який працює вже 60 мільйонів років. Фото: Deposit Photos

Як Земля регулює зміни клімату

Науковці зосередилися на ролі фосфату — поживної речовини, необхідної для росту морських організмів. Вони дійшли висновку, що зміни рівня моря впливали на кількість фосфату, яка потрапляла до відкритого океану, а це, своєю чергою, визначало, скільки вуглецю накопичувалося в морських відкладеннях і скільки вуглекислого газу залишалося в атмосфері.

Читайте також: Вчені Каліфорнійського університету Ріверсайд виявили новий кліматичний механізм, який показує, що глобальне потепління може спричинити зворотну реакцію. Воно охолодить планету настільки сильно, що це може створити умови для майбутнього льодовикового періоду, пише ScienceDaily.

Підписуйтеся на наші соцмережі

За словами одного з авторів дослідження, професора Оксфордського університету Росса Рікабі, вчені давно знали, що концентрація атмосферного CO2 поступово зменшувалася в міру охолодження Землі, однак не розуміли, куди саме зникав цей вуглець.

Дослідження показало, що за високого рівня моря великі площі континентальних шельфів утримували фосфат у прибережних відкладах. Через це у відкритому океані:

  • бракувало поживних речовин, 
  • морські організми розвивалися повільніше, 
  • органічного вуглецю накопичувалося менше. 

Як наслідок, в атмосфері залишалося більше вуглекислого газу, що сприяло потеплінню.

Коли ж рівень моря знижувався, до океану надходило більше фосфату. Це стимулювало розвиток морського життя, а після відмирання організмів більше органічної речовини осідало на дно.

У процесі її розкладання утворювалися ділянки з низьким вмістом кисню, які вивільняли ще більше фосфату з донних відкладів. Такий механізм створював позитивний зворотний зв'язок, що сприяв ще активнішому вилученню вуглецю з атмосфери.

Найефективніше цей природний механізм працював тоді, коли рівень моря був приблизно на 10–40 метрів вищим за сучасний. Саме за таких умов, як показало дослідження, поховання органічного вуглецю в морських відкладах досягало максимальних масштабів.

Автори роботи вважають, що відкритий ними механізм допомагає краще зрозуміти довготривалу еволюцію клімату Землі та роль океанів у регулюванні вуглецевого циклу.