У росії почали випробовувати повітряні загородження проти безпілотників

2 хвилин читання

У росії почали випробовувати аеростатні загородження, які планують використовувати для захисту об’єктів від українських безпілотників, пише «Мілітарний».

Російський загороджувальний аеростат проти безпілотників. Фото: з відео телеканалу "россия 1"

Як працюватиме нова система захисту дронів

Система складається з кількох аеростатів, між якими натягують трос із прикріпленими кевларовими нитками, що звисають донизу. Якщо безпілотник потрапить у таке загородження, нитки мають намотатися на його гвинт і спричинити втрату керування.

Читайте також: У Південній Кореї розслідують серію кібератак на великі банки, під час яких могли використовувати інструменти штучного інтелекту. 

Підписуйтеся на наші соцмережі

За словами російських конструкторів, технологія вже готова до масового виробництва. Заразом для захисту одного великого об’єкта, за їхніми оцінками, знадобиться щонайменше 10 аеростатів.

Російські загороджувальні аеростати проти безпілотників. Фото: з відео телеканалу “Россия 1”

Аеростатні загородження застосовували ще під час Першої світової війни, а особливо активно — у Другій світовій. Тоді їх використовували для протидії авіації: загроза зіткнення з тросами змушувала бомбардувальники набирати більшу висоту, через що знижувалася точність ударів.

Імовірно, схожий принцип планують використовувати й проти сучасних безпілотників. Загородження можуть змушувати дрони змінювати маршрут або висоту польоту на окремих ділянках, що потенційно спрощуватиме їхнє виявлення радарами та ураження засобами протиповітряної оборони.

Як ще використовують аеростати у війні

Аеростати можуть застосовувати не лише для створення загороджень. Наприклад, російський державний холдинг «Ростех» розробив аеростат із радіомодулем для забезпечення зв’язку.

Підняття радіообладнання в повітря дає змогу зменшити вплив рельєфу місцевості на поширення сигналу порівняно з наземними станціями.

В Україні аеростати також розглядають як платформи для запуску безпілотників і ракет. Зокрема, йдеться про стратосферні кулі, з яких ракети потенційно можуть запускатися з висоти 12–18 км.

Запуск української ракети DART аеростатом. Фото: Center of Innovative Technologies Program