Турелі з ШІ проти реактивних «шахедів»: як працює новий захист Києві
У Києві встановили близько 12 роботизованих турелей, і вони вже збили перші реактивні «Герані-5». Ще вісім автоматичних бойових модулів під кулемети 50-го калібру ставлять на «Київщині», повідомляє BBC.
Чому реактивні шахеди так важко збити
- Головна проблема полягає у швидкості. Реактивний дрон летить у кілька разів швидше за звичайний «шахед». Звичайні «шахеди» ППО зараз перехоплює у 85–92% випадків, а реактивні збиває лише в половині випадків або трохи частіше.
- Військовий оглядач BBC Ілля Абішев пояснює це просто: що швидша ціль, то важче в неї влучити. Мобільні вогневі групи непогано працюють проти дронів із бензиновим мотором, але навіть вони рідко збивають усі.
- Реактивний безпілотник утричі швидший, і тут людина вже на межі своїх можливостей. Стрілець має опинитися в потрібному місці в потрібну мить, а реагує він повільніше за автоматику. Помилитися може навіть досвідчений снайпер.
- З дронами-перехоплювачами ситуація схожа. Картинка доходить до оператора із затримкою, його команди до дрона теж. Затримка вимірюється мілісекундами, але коли ціль і перехоплювач разом мчать понад 1000 км/год, похибка сягає десятків, а то й сотень метрів. Тому на таких швидкостях керування доводиться віддавати автоматиці.
- Абішев вважає, що автоматизація ППО «малого неба» стала питанням виживання. Ударні дрони дедалі частіше отримують турбореактивний двигун замість простого двотактного. Водночас у штучного інтелекту є власні слабкі місця, і їх ще доведеться довго вивчати й виправляти.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Як працюють роботизовані турелі, які захищають Київ
Слово «турель» походить від французького «маленька башта». Так називають установку, на яку кріплять кулемет або гармату. Вона повертається вліво-вправо й угору-вниз і наводить зброю на ціль.
Турель зі штучним інтелектом сама помічає ворожий дрон і прораховує його траєкторію. Поворот, наведення та вся механіка працюють без людини. Оператор лише підтверджує ураження одним натисканням кнопки.
На озброєнні українських сил ця технологія з'явилася ще в травні. Її створили українські виробники разом із кластером Brave1 та військовими. Першими в бою її випробували бійці підрозділу К-2, які активно працюють із дронами й новими технологіями.
Спочатку турелі захищали військових на передовій і в прифронтових районах, повідомляли в Міноборони. Насамперед йшлося про дрони на оптоволокні, проти яких не працює РЕБ. Проте установки добре справляються і зі швидкими, маневреними цілями. Автоматика сама ухвалює рішення й миттєво рахує параметри, тож відкриває вогонь значно швидше за людину.
Як ще військові використовують турелі
- Дистанційні бойові модулі на фронті застосовують не лише в ППО. Українські виробники ставлять їх і на наземні роботизовані комплекси, щоб бити по ворогу без ризику для бійців.
- Наприклад, DevDroid випускає НРК Droid TW-12.7 з кулеметом Browning калібру 12,7 мм. Робот має Starlink і LTE, а заявлена дальність його дії сягає 5 км. Одного разу цей комплекс навіть перевіз полоненого росіянина під час операції ЦСО «А» СБУ.
- Компанія Frontline Robotics розробила турель «Буря», яку Міноборони уже кодифікувало. Нею керують дистанційно з укриття чи бліндажа. У версії «Буря 2.0» на неї ставлять кулемет Browning M2. Система працює з «Кропивою» та Armor і запам'ятовує до 256 цілей.
- Є й простіші рішення. Модуль «Пернач» з кулеметом 7,62 мм дає змогу стріляти з укриття, а зображення з камери оператор бачить у FPV-окулярах.