Тарас Чмут про зміни в Міноборони, фронт і мобілізацію

Фронт потребує безперервного управління, однак Міністерство оборони знову переживає кадрове перезавантаження. Керівник фонду «Повернись живим» Тарас Чмут у розмові з Романом Кравцем для проєкту «Дивись» на YouTube-каналі «Української правди» пов’язав відставку Михайла Федорова з конфліктом із військовим командуванням, боротьбою навколо закупівель і опором системи змінам.

Відставка Федорова і конфлікт із Сирським: чому це не єдина причина

Керівник «Повернись живим» назвав рішення не подавати Федорова повторно неочікуваним і небезпечним. За оцінкою Тараса Чмута, заради заміни одного міністра перезавантажили весь Кабмін.

Конфлікт між Міноборони та Генштабом був закладений ще на старті. Федоров із 2022 року працював у Мінцифрі з дронами, інноваціями й закупівлями. Без підтримки Генштабу міністерство не могло проводити системні реформи, однак конфлікт із Сирським Чмут не вважає головною причиною відставки.

Першим фактором він назвав спробу перезавантажити оборонні закупівлі та змінити принцип витрачання державних і партнерських коштів. Це могло зруйнувати домовленості навколо контрактів на сотні мільйонів — від ремонту танків до постачання снарядів і дронів. Другим фактором став конфлікт із Генштабом, третім — зростання суспільної, медійної та політичної ваги Федорова і його команди.

Під час розмови також обговорювалася можлива заміна головнокомандувача ЗСУ. Тарас Чмут бачив лише три-п’ять компромісних кандидатів на керівництво армією або Генштабом, зокрема Михайла Драпатого. За оцінкою очільника фонду, Сирський як досвідчений апаратний керівник міг послаблювати позиції потенційних конкурентів. Так Чмут пояснював і три догани Драпатому, а вузьке коло кандидатів називав наслідком негативного кадрового відбору.

Редакційна примітка: 21 липня 2026 року відбулася відставка Олександра Сирського з посади головнокомандувача ЗСУ, а його наступником став Михайло Драпатий.

Міноборони після чотирьох ротацій: як кадрові зміни послаблюють систему

Тарас Чмут наголосив на високій репутації тимчасового виконувача обов’язків міністра Євгена Хмари серед військових і партнерів. Водночас він припустив, що його призначення мало зменшити негатив від рішення щодо Федорова.

Міноборони управляє бюджетом понад трильйон гривень, закупівлями, міжнародною співпрацею, кадрами, мобілізацією та держпідприємствами. Новій команді потрібно шість-дев’ять місяців, щоб перейти від вивчення системи до змін.

За один календарний рік у відомстві змінилися чотири міністри. Федоров не встиг повністю сформувати команду заступників і керівників підрозділів. Після нового перезавантаження охочих заходити в державну систему стане ще менше, а старі кадри отримають шанс зберегти вплив.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Ситуація на фронті 2026: повільніший наступ рф не означає меншої загрози

Керівник фонду виділив 13 оперативних напрямків, серед яких три напрямки головного удару: Слов’янський, Костянтинівсько-Дружківський і Гуляйпільсько-Запорізький.

За словами Чмута, загальні темпи російського наступу знизилися у два-три рази. У лютому й травні Україна повернула більше територій, ніж втратила, завдяки діям на Олександрівському та Лиманському напрямках. На першому українські сили атакували найслабшу, за його оцінкою, 29-ту гвардійську армію рф.

На головних напрямках противник продовжує просуватися. На Слов’янському його передові позиції за пів року змістилися приблизно на 12,5 км. Мета рф — витіснити Сили оборони зі Слов’янсько-Краматорської агломерації та вийти до західних кордонів Донецької області. За оцінкою співрозмовника, Костянтинівка перебуває під повним вогневим впливом і в напівоточенні.

На Запорізькому напрямку росія прагне витіснити українські сили з Оріхівського укріпрайону й наблизити артилерію до Запоріжжя. На Харківщині та Сумщині вона, за оцінкою Тараса Чмута, створює буферні зони. Новий напрямок на Чернігівщині змусив би Україну розпорошувати людей і техніку.

Мобілізація в Україні, ТЦК і ВЛК: чому план у 30 тисяч не вирішує дефіцит людей

Тарас Чмут назвав найгострішою проблемою армії нестачу людей і їхню якість. Нинішня криза, на його думку, стала наслідком рішень, відкладених у 2022–2023 роках, а реформа мобілізації не може зводитися лише до роботи ТЦК та СП.

Ставлення до служби формують підготовка, забезпечення і застосування військових на фронті. Скандали у «Скелі», історія 155-ї бригади, корупція в ТЦК, проблеми ВЛК і відчуття несправедливості працюють сильніше за державну комунікацію.

За наведеною керівником фонду моделлю, із планових 30 тисяч мобілізованих близько 15 тисяч не потрапляють до бойових частин або забезпечення через непридатність, звільнення, перебування у навчальних центрах чи СЗЧ. До бойових підрозділів можуть дійти близько 10 тисяч.

У бригаді може бути близько трьох тисяч людей за списком, тоді як на позиціях рівня рот і батальйонів — 250–300. Кількісний план без якісного відбору збільшує тилову компоненту, але не вирішує дефіцит піхоти. Перебудова всієї вертикалі, за оцінкою співрозмовника, потребує близько двох років.

«Скеля» і 155-та бригада: що скандали говорять про безкарність в армії

Очільник «Повернись живим» вважає публікації про жорстоке поводження та небойові смерті у «Скелі» необхідними, якщо внутрішні механізми не реагують. За його оцінкою, результативність штурмових підрозділів дозволяла системі заплющувати очі на ціну успіху.

У випадку 155-ї бригади йдеться про викрадення та вбивство двох чоловіків на Київщині. Під час інтерв’ю зазначалося, що командира арештували за підозрою у злочинному наказі. Тарас Чмут пов’язує такі злочини з безкарністю та покриванням з боку керівництва.

Розірвати це коло можна через інші правила відповідальності, реальну роботу правоохоронних органів і готовність командування не захищати результативних офіцерів від розслідувань.

Дрони та оборонні закупівлі: технологічна перевага і ризики системи

Технологічний розвиток керівник фонду назвав однією з головних сильних сторін України. «Повернись живим» почав підтримувати ударні безпілотники ще в липні 2022 року. У межах Blackbox було придбано 45 серійних дронів «Бобер» для ГУР.

За 2023–2025 роки вдосконалилися системи, оператори й планування операцій. Окремі підрозділи знищували російську ППО, а керовані через Starlink дрони точніше працювали по цілях у Криму та на інших окупованих територіях. Middle Strike на 50–200 км став масовішим інструментом.

Водночас Тарас Чмут відокремлює якість виробу від прозорості виробника. Обшуки у компаній «Вирій» та «Українська бронетехніка» він розглядає як різні історії, що потребують окремого розслідування. Контракт на ПГ-75М приблизно на 600 млн грн очільник фонду назвав неефективним для епохи дронової війни.

Щодо Fire Point співрозмовник не заперечував, що продукція може бути конкурентною. Його питання стосуються політичних зв’язків, бенефіціарів, державного фінансування та медійності виробника.

Ситуація на фронті взимку: чому Тарас Чмут очікує погіршення

Керівник «Повернись живим» очікує складної зими через балістику, реактивні дрони й удари по енергетиці, яку неможливо відновити або захистити за кілька місяців.

На фронті, за оцінкою Тараса Чмута, краще не стане – питання лише в масштабі погіршення. Ще приблизно пів року може працювати інерція вже запущених закупівель і програм, але без інституційних реформ цього ресурсу буде недостатньо.

Головний висновок стосується не окремого міністра чи генерала. Кадрова нестабільність, негативний відбір, проблеми мобілізації, безкарність і непрозорість оборонних рішень складаються в одну систему. Її здатність змінюватися швидше за російську впливатиме на стійкість України та результат війни.