Головна Оперативка

Швидкість важливіша за правду: як українці споживають новини у 2026 році

5 листопада 2026 16:15 3 хвилин читання

Більшість українців дізнаються новини виключно із соцмереж. За рік частка тих, хто отримує новини лише з соцмереж, підскочила з 37% до 54%, а традиційні медіа, телебачення й преса, стрімко втрачають аудиторію. Такий висновок дає нове дослідження InMind для «Інтерньюз-Україна».

Швидкість важливіша за правду: як українці споживають новини у 2026 році зображення 1

54% українців читають новини тільки в соцмережах. Фото: Magnific

Чому соцмережі обганяють медіа за популярністю

Читайте також: Що заважає нам працювати з ШІ? Чого діти можуть навчити дорослих

Соцмережі лишаються найпопулярнішим джерелом новин: до них звертаються 87% опитаних, і це єдиний тип медіа, який за два роки наростив аудиторію.
Натомість інші формати просідають. Новини з телебачення та онлайн-медіа споживають по 22% (мінус 11% і мінус 9% за рік), радіо слухають 9%, а друковані видання читають лише 3%.
Найпопулярнішою соцмережею лишається Telegram, ним користуються 78% опитаних. За рік помітно зросла аудиторія YouTube (з 43% до 60%), Instagram і TikTok, тоді як Viber і Facebook втрачають користувачів.
Саме за новинами найчастіше стежать у Telegram-каналах (82%), на YouTube (55%) і у Facebook (40%).
Цікаво, що до штучного інтелекту як джерела новин звертається вже кожен пʼятий, 22%, стільки ж, скільки заходить на новинні сайти.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Про те, як змінюється ринок соцмереж, хто зростає, а хто втрачає, Speka писала окремо.

Чи справді українцям швидкість важливіша за достовірність новин

Швидкість важливіша за правду: як українці споживають новини у 2026 році зображення 2

Чи справді українцям швидкість важливіша за достовірність новин — інфорафіка. Фото: «Інтерньюз-Україна»

Один із головних висновків невтішний: обираючи джерело, люди цінують насамперед оперативність (39%) і зручний формат (36%), а достовірність називають причиною лише 24% опитаних.

Більшість узагалі не шукає новини цілеспрямовано, а бачить їх у вже налаштованій стрічці.

Переважають короткі формати: короткі текстові новини щодня читають 58% споживачів, короткі вертикальні відео 44%. А запамʼятовують люди переважно тему новини (59%) та емоції, які вона викликала (28%), тоді як назву джерела згадує лише 16%.

Чому фейки знають, але не розпізнають

Окремий тривожний сигнал стосується дезінформації. Про існування фейків знають 85% опитаних, і 74% впевнені, що можуть їх розпізнати.
Та коли респондентам запропонували оцінити правдивість трьох новин, усі три правильно оцінили лише 10%.
Понад те, майже третина тих, хто стикався з маніпулятивними наративами, поширювала їх далі, здебільшого в особистих розмовах.
Про те, як соцмережі стають інструментом інформаційних загроз, Speka розбирала на прикладі TikTok.

Чи готові українці платити за медіа

Є й позитивні зрушення для галузі. За рік зросла частка тих, хто готовий платити за улюблені онлайн-медіа, з 20% у 2024 році до 25% у 2026-му.

Щоправда, реально підтримують медіа фінансово поки лише 12%, найчастіше разовими донатами. Комфортною сумою більшість вважає вартість двох чашок еспресо на місяць, приблизно 80 грн.

Про статистику та тренди TikTok як найбільшої платформи коротких відео можна почитати окремо.