Штучний інтелект є ключовою загрозою для безпеки: що кажуть в Китаї
Штучний інтелект перестає бути лише технологією для бізнесу та повсякденних завдань. У Китаї його вже розглядають як один із ключових факторів національної безпеки — від загрози кібератак і витоків даних до розвідки, визначення цілей та ведення війни.
Про це заявив міністр державної безпеки Китаю Чень Ісінь у статті «Всебічно зміцнювати бар’єр безпеки штучного інтелекту та сприяти його здоровому й упорядкованому розвитку», опублікованій 13 вересня в журналі China Cyberspace.
За словами китайського посадовця, ШІ вже перетворився на «нову арену стратегічного суперництва між великими державами».
Китай назвав шість головних загроз від ШІ
Чень Ісінь виділив шість основних напрямків ризику, які, на думку Пекіна, створює стрімкий розвиток штучного інтелекту:
- політична та інформаційна безпека;
- кібератаки на критичну інфраструктуру;
- масштабні витоки даних;
- технологічна монополізація;
- вплив на систему суспільного управління;
- зміна характеру сучасної війни.
Останній пункт особливо показовий. Китайський чиновник фактично говорить про перехід ШІ від допоміжного інструменту до технології, яка може впливати безпосередньо на військові процеси.
Від розвідки до визначення цілей
За оцінкою Чень Ісіня, штучний інтелект поступово стає частиною розвідувального забезпечення, систем підтримки ухвалення рішень, ідентифікації цілей та бойових операцій.
Тобто ШІ може використовуватися не лише для аналізу вже отриманої інформації.
Його роль поступово розширюється — від пошуку закономірностей та обробки даних до допомоги у визначенні того, що саме відбувається на полі бою і які рішення варто ухвалювати далі.
Для України цей напрямок особливо актуальний. Війна вже показала, наскільки швидко змінюється роль безпілотників, розвідки, РЕБ та автоматизованих систем. Інтеграція AI додає до цього ще один рівень — здатність швидко аналізувати величезні обсяги інформації та реагувати на зміни.
Діпфейки та когнітивна війна
Підписуйтеся на наші соцмережі
Окремо міністр державної безпеки Китаю звернув увагу на інформаційні операції.
За його словами, генеративний ШІ може використовуватися для створення діпфейків, автоматизованих акаунтів та масового виробництва контенту.
Це створює нові можливості для дезінформації та так званої когнітивної війни.
Фактично йдеться про ситуацію, коли противник отримує можливість одночасно створювати величезну кількість повідомлень, адаптувати їх під різні аудиторії та поширювати через мережі фейкових акаунтів.
Для інформаційної війни це принципово нова можливість.
Раніше масштабна кампанія потребувала великої кількості людей. Тепер значну частину роботи може виконувати автоматизована система.
Китай назвав конкретні AI-моделі
Цікаво, що китайський посадовець окремо згадав спеціалізовані AI-моделі американських компаній.
Серед них — Claude Mythos від Anthropic та GPT-5.5-Cyber від OpenAI.
Чень Ісінь навів їх як приклад того, наскільки значно сучасний ШІ може збільшити можливості для проведення кібератак.
Це вкладається у ширший контекст технологічного протистояння між Пекіном і Вашингтоном.
Китай дедалі частіше розглядає розвиток штучного інтелекту не просто як економічне питання, а як частину стратегічної конкуренції держав.
Пекін боїться витоку даних через іноземний ШІ
Ще одна проблема, яку виділив китайський міністр, — використання іноземних AI-сервісів китайськими користувачами.
За його словами, робота з конфіденційними матеріалами через закордонні системи створює ризик витоку інформації за межі Китаю.
У цьому контексті він також згадав агентні системи ШІ з відкритим кодом.
Китайські державні структури раніше попереджали про вразливості OpenClaw, які за певних умов можуть дозволяти дистанційне керування системами та отримання доступу до локальних даних.
Таким чином, Пекін бачить ризик не лише у тому, що ШІ може зробити, а й у тому, кому належать системи, через які він працює.
США та Китай фактично вступили в AI-гонку
Заява китайського міністра прозвучала на тлі посилення технологічного суперництва між Пекіном і Вашингтоном.
Китай звинувачує технологічно розвинені держави у використанні експортних обмежень, санкцій, контролю над стандартами та закритих технологічних екосистем для стримування конкурентів.
У США водночас розвиток ШІ дедалі частіше називають стратегічним змаганням із Китаєм.
8 вересня міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що Вашингтон не може дозволити Китаю отримати перевагу у сфері штучного інтелекту.
Тобто боротьба за AI поступово виходить далеко за межі технологічного бізнесу.
Йдеться вже про економіку, кібербезпеку, розвідку, військові технології та інформаційний вплив.
Китай хоче впливати і на правила гри
Пекін паралельно намагається посилити власну роль у формуванні міжнародних правил використання штучного інтелекту.
На саміті БРІКС у Нью-Делі Сі Цзіньпін закликав країни блоку посилити співпрацю у сфері ШІ та запропонував ініціативу БРІКС щодо використання штучного інтелекту для індустріалізації.
Це ще один важливий аспект глобальної AI-гонки.
Країни змагаються не лише за те, хто створить найпотужнішу модель, а й за те, хто визначатиме правила її використання.