США попросять країни Балтії менше говорити про загрозу з боку росії

Представники Пентагону в останні тижні зверталися до кількох країн НАТО з проханням стриманіше говорити про загрозу з боку росії, пише Defense News. Американська сторона вважає, що деякі публічні заяви європейських лідерів та посадовців можуть шкодити безпеці континенту.

Серед країн, які отримали такі сигнали, — Литва, Латвія та Естонія. Повідомлення передавали під час двосторонніх зустрічей. Чи звертався Вашингтон із подібними проханнями до інших європейських урядів, невідомо.

У Пентагоні відмовилися коментувати ці повідомлення. Представник відомства заявив, що приватні розмови між союзниками залишаються приватними.

Чому Вашингтон просить Європу стримати риторику

Звернення США відбуваються на тлі відновлення зусиль адміністрації Дональда Трампа щодо переговорного завершення повномасштабної війни в Україні. За даними Reuters, американська стратегія поєднує стимули для росії, зокрема можливе послаблення санкцій, із тиском на Україну щодо припинення ударів по російській енергетичній інфраструктурі.

Однією з причин невдоволення американських посадовців стали заяви європейських політиків про те, що росія опинилася у скрутному становищі та вдається до дедалі відчайдушніших дій через уповільнення свого наступу в Україні.

Підписуйтеся на наші соцмережі

За інформацією співрозмовників видання, серед американських представників, які передавали такі сигнали, був Елбрідж Колбі — керівник політичного підрозділу Пентагону. Він також відіграє важливу роль у перегляді американської військової присутності в Європі.

Під час однієї з розмов із представником країни Балтії Колбі нібито закликав не «дражнити» росіян. Як приклад він навів публічні порівняння росії з твариною, загнаною в кут. Імовірно, йшлося про заяву прем'єр-міністра Естонії Крістена Міхала, який наприкінці вересня назвав володимира путіна «щуром у кутку».

Інший європейський посадовець описав американський сигнал так: США продовжують допомагати союзникам, але просять їх не привертати зайвої уваги гучними заявами.

Під час окремої зустрічі з естонською делегацією представники Пентагону також закликали бути поміркованими у публічних комунікаціях. Водночас співрозмовник Reuters не уточнив, чи називали американці конкретні заяви, які їх не влаштовували.

У НАТО немає єдиної думки щодо публічних попереджень

Усередині Альянсу триває дискусія про те, як саме говорити про російську загрозу. Частина західних посадовців вважає, що постійне наголошення на небезпеці з боку москви може підігравати кремлю. На їхню думку, росія прагне поширювати страх і послаблювати підтримку України.

Інші переконані, що європейські уряди мають відкрито говорити про ризики. Це допомагає пояснювати громадянам, чому країнам потрібні додаткові оборонні ресурси та готовність до можливих загроз.

Особливо гостро це питання постало на тлі повідомлень про активізацію диверсійної діяльності в Європі. Західні розвідки заявляють про кампанію прихованих атак, які пов'язують із росією. москва заперечує причетність до таких дій.

Європа побоюється диверсій, а США переглядають військову присутність

Напруження посилюють і конкретні інциденти. Німецька прокуратура повідомила про затримання двох громадян Білорусі, яких підозрюють у підготовці підпалу будівлі або об'єкта критичної інфраструктури в районі Нюрнберга.

Раніше, у вересні, уряд Німеччини звинуватив росію у спробі атаки безпілотником із вибухівкою на аеропорт Лейпциг/Галле. москва ці звинувачення відкинула.

Паралельно американські посадовці обговорюють можливі економічні домовленості з росією в межах переговорної ініціативи Трампа. Це викликає неоднозначну реакцію в Європі: частина урядів наполягає на збереженні економічної ізоляції кремля.

Ще один чинник невизначеності — перегляд військової присутності США в Європі. Американські планувальники оцінюють нинішнє розміщення сил, і цей процес може призвести до значного скорочення контингенту на континенті.

Вашингтон водночас заявляє, що європейські члени НАТО мають брати на себе більшу відповідальність за власну оборону. США прагнуть зосередити більше уваги на загрозах на Близькому Сході, у Латинській Америці та Східній Азії.