Російські «Ланцети» втрачають ефективність на фронті
російський підрозділ «Спарта» за три місяці запустив близько 100 баражувальних боєприпасів «Ланцет», але, за словами проросійського бойовика Павла Губарєва, уразити вдалося лише три цілі, пише Defense Blog.
Він стверджує, що більшість безпілотників перехопила українська протиповітряна оборона, а частину російські військові втратили через проблеми з координацією між підрозділами.
Що відомо про результати застосування «Ланцетів»
За словами Губарєва, запуски здійснювали військові підрозділу «Спарта» під командуванням старшого лейтенанта Кирила Озерова з позивним «Невський». Операція тривала три місяці, починаючи із середини червня. Водночас Губарєв не уточнив, на якій ділянці фронту працював підрозділ.
За його твердженням, за цей час російські військові змогли уразити лише три об'єкти: самохідну артилерійську установку, піхотне укриття та придорожній магазин.
Більшість інших безпілотників, як стверджує Губарєв, збила українська ППО. Ще частину російські військові нібито знищили самі через погану координацію між підрозділами.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Ці цифри походять від представника проросійського середовища й не є незалежно підтвердженою статистикою бойових втрат. Однак навіть із цим застереженням заява привертає увагу до проблеми ефективності дорогих ударних безпілотників на полі бою.
Скільки коштують росії «Ланцети»
Губарєв оцінив вартість одного «Ланцета» у 3-5,5 млн рублів, або приблизно $37-67 тис. За такої оцінки, 100 безпілотників могли коштувати від 300 до 550 млн рублів.
Це орієнтовно $3,7-6,7 млн за весь обсяг запусків. Якщо ж розраховувати витрати лише на три заявлені влучання, то на кожне припадало б приблизно 100-183 млн рублів вартості запущених дронів. Такий розрахунок не означає, що всі інші безпілотники були знищені: частина могла не досягти цілей з інших причин.
Для порівняння, проєкт Oryx, який документує втрати військової техніки на основі відкритих джерел, раніше оцінював вартість одного «Ланцета» приблизно у $35 тис. Це близько до нижньої межі оцінки, наведеної Губарєвим.
Сам по собі показник вартості не дає повної картини економічної ефективності зброї. Для цього потрібно враховувати не лише ціну безпілотників, а й вартість уражених цілей, витрати на підготовку операторів, логістику та роботу протиповітряної оборони.
У російському підрозділі звинувачують командування
Губарєв поклав відповідальність за низькі результати не на операторів безпілотників, а на командирів. За його словами, військові запускали дорогі дрони без належної підготовки, а в командування передавали звіти про нібито успішні ураження.
Його твердження вказують на можливі організаційні проблеми всередині підрозділу. Водночас без незалежних даних неможливо визначити, яку частку невдалих запусків спричинили помилки командування, робота української ППО або інші чинники.
Павло Губарєв став відомим у 2014 році, коли під час захоплення частини Донеччини росією оголосив себе «народним губернатором» Донецької області. Він регулярно коментує перебіг війни та проблеми російських військ у соціальних мережах.
Чому «Ланцети» стає складніше застосовувати
«Ланцет» — сімейство баражувальних боєприпасів російської компанії ZALA Aero, яка входить до групи «Калашников». Ці безпілотники призначені для пошуку й ураження цілей, зокрема артилерійських систем і бронетехніки.
Конструкція дрона передбачає Х-подібні крила, електродвигун і оптичну систему наведення. Його запускають із катапульти, а оператор керує польотом за допомогою наземної станції. Заявлена дальність польоту перевищує 40 км, хоча фактичні можливості залежать від модифікації та умов застосування.
Раніше «Ланцети» були одним із помітних засобів російських атак на українську артилерію. Вони дали російським військам можливість атакувати техніку на значній відстані від лінії зіткнення, зокрема після виявлення цілей розвідувальними безпілотниками.
Однак розвиток української протидії змінює умови застосування таких боєприпасів. Серед засобів боротьби з ними — протиповітряна оборона та дрони-перехоплювачі, які можуть переслідувати ударні безпілотники в повітрі.
Це створює для російських військ додаткову проблему: навіть якщо сам дрон залишається технічно справним, його здатність досягти цілі залежить від протидії противника, виявлення цілей, організації запусків і взаємодії між підрозділами.