Пентагон виділив понад $115 млн на наземні дрони, орієнтуючись на досвід України
У 2026 фінансовому році Міністерство оборони США спрямувало понад $115 млн на проєкти безпілотних наземних роботизованих комплексів. Їх розробляють для:
- логістики,
- протидії повітряним дронам,
- інженерних завдань,
- бойового застосування.
На розширення цих програм впливає, зокрема, досвід України у використанні наземних роботів на полі бою. Про це пише Defense One з посиланням на публічні дані про контракти та GovTribe — сервіс моніторингу державних закупівель.
Підписуйтеся на наші соцмережі
У яких напрямах США розвивають НРК
Один із найбільших напрямів фінансування — програма ROGUE Fires Корпусу морської піхоти США. У 2026 році на неї передбачили близько $92 млн. У межах програми морпіхи формують перший батальйон, оснащений комплексами Navy-Marine Expeditionary Ship Interdiction System.
Основою NMESIS є безпілотні наземні платформи ROGUE Fires на базі модифікованих легких тактичних автомобілів Oshkosh JLTV. Кожна платформа оснащена пусковою установкою для двох протикорабельних ракет Naval Strike Missile. Вони можуть уражати морські та наземні цілі на відстані понад 200 км.
Комплекси призначені для протидії військово-морським силам противника в Тихоокеанському регіоні. Для автономного пересування платформ використовують технології компаній Forterra та Kodiak AI.
Інший напрям — застосування наземних роботів для перевезення вантажів і виконання завдань у небезпечних районах. Корпус морської піхоти та 75-й полк рейнджерів планують придбати понад десяток роботизованих платформ IBEX від компанії Overland AI. На закупівлю передбачили майже $25 млн.
Чим американський підхід відрізняється від українського
В Україні НРК використовують для логістики, евакуації поранених та бойових завдань. Наприклад, комплекс TERMIT може перевозити до 300 кг вантажу або евакуювати поранених.
Деякі платформи також оснащують озброєнням. Влітку 2025 року українські військові застосували Droid TW 12.7 із кулеметом калібру 12,7 мм для оборони важливого перехрестя від повторних атак російських сил.
Натомість американські військові розробляють більш різноманітні системи, розраховані на застосування в різних умовах. Якщо український підхід значною мірою зосереджений на відносно простих і недорогих платформах, які можна швидко замінити в разі втрати, то США роблять ставку на складніші автономні системи.
Таку різницю пояснює аналітик безпілотних систем дослідницьких центрів CNA, CNAS та CSIS Семюель Бендетт. За його словами, українським військовим потрібні недорогі НРК із комерційними компонентами, які можна легко замінити. Американські ж військові розраховують на використання роботів у середовищах, де немає стабільного зв’язку та доступу до мереж.