Онлайн чи офлайн: який шопінг сильніше шкодить довкіллю

Звичайна покупка здається простою: замовити товар, забрати посилку або зайти до магазину. Але за нею стоять вантажні перевезення, склади, паковання, доставка, робота торгових точок і пристроїв, а також поїздки покупців. Видання Earth.com розповіло про новий спосіб оцінити весь цей ланцюг — і з’ясувалося, що реальні викиди шопінгу могли роками суттєво недооцінювати.

Забруднення від покупок починається ще до каси

Новий протокол охоплює онлайн- і традиційні покупки, 16 великих категорій товарів у Китаї та період від 1990 до 2023 року. Він рахує не лише очевидні джерела на кшталт автомобілів або картонних коробок, а весь шлях товару до покупця.

Цей шлях поділили на шість етапів: перевезення від оптовика, далекі перевезення, доставка останньої милі або поїздка покупця, паковання, робота магазину чи електронного пристрою та зберігання.

У розрахунки включили вуглекислий газ, метан і закис азоту, а також дрібнодисперсний пил, оксиди азоту, діоксид сірки, чадний газ, аміак, чорний та органічний вуглець і неметанові леткі органічні сполуки.

Врахували літаки, потяги, судна, фургони, приватні авто, громадський транспорт, мотоцикли, електровелосипеди й ходьбу. Для онлайн-торгівлі окремо проаналізували вісім типів паковання, а невизначеність розрахунків оцінили за допомогою моделювання Монте-Карло.

Онлайн-шопінг чи магазин: де викидів більше

Єдиної відповіді немає: усе залежить від товару та від того, який етап ланцюга створює найбільше забруднення.

У 2023 році покупки товарів першої необхідності спричинили близько 11 млн метричних тонн парникових газів, текстилю — 8,2 млн тонн, продуктів харчування — 23 млн тонн.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Для товарів першої необхідності приблизно 60% викидів припало на онлайн-покупки, для текстилю — 77%. Головними джерелами стали далекі перевезення та паковання. Саме паковання дало 54% онлайн-викидів у категорії товарів першої необхідності та 70% — у текстилі.

З продуктами картина протилежна: близько 74% викидів забезпечили традиційні магазини. Причина — насамперед поїздки покупців. Вони сформували 80% викидів звичайного шопінгу для товарів першої необхідності, 77% для текстилю та 70% для продуктів.

Отже, онлайн не завжди гірший, а магазин не завжди екологічніший. Для посилок вирішальними стають далека логістика та паковання, для офлайн-покупок — дорога людини до торгової точки.

Екологічний слід онлайн-шопінгу могли занижувати на 50–400%

Коли до розрахунків додали авіаперевезення, різні матеріали паковання та повний набір транспорту, оцінка викидів виявилася на 50–400% вищою, ніж за попереднім спрощеним методом.

Старі розрахунки часто бачили лише кілька помітних елементів — вантажівку, приватне авто чи картонну коробку. Поза увагою залишалися повітряні перевезення, повернення товарів, інші види паковання та частина маршруту до покупця.

Від 1990 до 2023 року викиди зросли в усіх трьох досліджених категоріях разом зі споживчим попитом. Жорсткіші стандарти викидів для транспортних засобів в окремі періоди тимчасово знижували рівень деяких забруднювачів, але зростання споживання перекривало цей ефект.

Як зменшити викиди від доставки та поїздок у магазин

Найбільший потенціал скорочення викидів лежить не в забороні онлайн-шопінгу чи відмові від магазинів, а в найважчих частинах кожної моделі.

Для онлайн-торгівлі це чистіші вантажні транспортні засоби, ефективніші перевезення з нижчими викидами, легше й екологічніше паковання. Для традиційного шопінгу — менша залежність від приватних авто під час поїздок до магазинів.

Практично це означає три речі:

Саме ці джерела дають найбільшу частку викидів, тому зміни тут можуть бути ефективнішими за загальні заклики «купувати екологічно».

Як ШІ може рахувати викиди окремої покупки

На основі протоколу команда створила ШІ-модель, яка може оцінювати не середню категорію товарів, а конкретну покупку. Вона відтворює різні сценарії поведінки споживача та конфігурації ланцюга постачання, а потім простежує викиди на всіх шести етапах — від далекого транспорту до зберігання й останньої милі.

Модель може показувати, на яких етапах конкретного ланцюга виникають викиди, а структуровані дані та перевірювана логіка розрахунків можуть стати основою для подальших систем оцінювання впливу ритейлу.

Такий підхід може допомогти бізнесу, науковцям, державним інституціям і споживачам точніше визначати, де скорочення викидів дасть найбільший результат.

Головний висновок простий: екологічність покупки визначає не кнопка «замовити» і не формат магазину, а весь маршрут товару. Чим менше зайвих перевезень, важкого паковання та автомобільних поїздок, тим нижчим буде реальний слід шопінгу.