«Нова пошта» не працюватиме під час повітряної тривоги: що відомо
«Нова пошта» під час будь-якої повітряної тривоги зупиняє роботу всіх відділень, терміналів і депо незалежно від типу загрози. А ще компанія має власну систему моніторингу, яка може закрити конкретний об'єкт навіть тоді, коли офіційної тривоги в місті чи області ще не оголосили. Про такий алгоритм у «Новій пошті» розповіли «Інтерфакс-Україна».
Як діє алгоритм безпеки «Нової пошти» і як компанія відновлює доставку після тривог
- У компанії наголошують: життя та безпека людей для них абсолютний пріоритет. Щойно лунає повітряна тривога, всі робочі процеси зупиняються, а працівники йдуть у найближче укриття.
- Правило не має винятків і не залежить від того, який саме тип загрози оголосили.
- Тривалі або часті тривоги б'ють по логістиці, тож у «Новій пошті» заздалегідь готують сценарії швидкого повернення до роботи.
- За потреби компанія залучає додатковий персонал, перерозподіляє навантаження між об'єктами та коригує маршрути.
- Такий підхід — частина ширшої логіки, на якій «Нова пошта» роками будувала свою логістичну систему.
- Скорочення комендантської години теж працює на компанію: додаткові нічні та ранкові години дозволяють ефективніше планувати операції й швидше надолужувати обсяги, які не встигли обробити через зупинки.
- Таке додаткове операційне вікно, за словами «Нової пошти», частково компенсує час, який компанія втрачає під час тривог.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Як «Нова пошта» переходить на децентралізований фулфілмент
Паралельно компанія поетапно переходить на децентралізовану модель фулфілменту. У «Новій пошті» уточнюють: говорити про фінальну точку переходу некоректно, бо систему адаптують під безпекову ситуацію та потреби бізнесу і клієнтів.
Ідея проста: розподілити операції між різними майданчиками, щоб мінімізувати ризики й забезпечити безперервність сервісу.
Компанія також розвиває додаткові потужності, вдосконалює систему розміщення товарних запасів і вибудовує резервні сценарії.
А ось конкретну географію об'єктів, обсяги запасів та резервні маршрути в «Новій пошті» принципово не розголошують. У компанії пояснюють таку закритість міркуваннями безпеки.
Як «Нова пошта» постраждала від російських атак
- Про важливість такого підходу нагадують події початку вересня. Тоді армія рф атакувала депо та відділення «Нової пошти» у Дніпрі ракетою-дроном «Бандероль». Загинув співробітник компанії, ще п'ятеро працівників дістали осколкові поранення різної тяжкості.
- Також удару зазнав інноваційний термінал в Одесі: знищено ключову сортувальну лінію, а обладнання європейського стандарту після ураження вже не відновити.
- 12 вересня росія знову вдарила по одеському терміналу «Нової пошти» — цього разу реактивним БПЛА «Герань». Поранення дістали водій партнера-перевізника та співробітник компанії-підрядника.
- Армія рф знищила і КІТ, що був розташований у Києві.
- Наприкінці серпня гендиректор «Нової пошти» Євген Тафійчук уже казав про запровадження децентралізованого фулфілменту, який має зменшити залежність від одного великого центру та допомогти бізнесам працювати попри нові атаки.
- Співзасновник компанії Володимир Поперешнюк тоді ж наголошував, що послугу розосередженого зберігання товарів у десятках і сотнях локацій по Україні запропонують ритейлерам та іншим клієнтам.
Масштаб мережі великий: раніше SPEKA писала, що компанія встановила 30 тисяч поштоматів і має найбільшу мережу автоматизованої доставки в Європі.