«Норм чи стрьом?»: на «Книжковій країні» обговорили шкільну програму з укрліту

На фестивалі «Книжкова країна», який відбувся у Києві 23–26 квітня, учасники панельної дискусії від «Культурних сил» обговорили стан шкільної програми з української літератури та як це виправити.

Модератором дискусії «Шкільна програма з укрліту: норм чи стрьом?» став військовослужбовець і представник «Культурних сил» Кирило Люкаш. Він одразу запропонував спікерам визначитися якою є нинішня шкільна програма: «норм» чи «стрьом». Літературознавець Ростислав Семків оцінив програму як «70% стрьом», філологиня та авторка підручників Анастасія Анатій — як «збалансований норм», а учень 11 класу Максим Ситніков — «50 на 50».

Як працює програма з укрліт

В Україні не існує єдиної шкільної програми з літератури. За словами Анастасії Анатій, вчителі обирають програму з кількох варіантів і працюють за нею цілими циклами (5–6, 7–9, старша школа). Вони можуть змінювати до 20% матеріалу, але рідко цим користуються через високе навантаження і складність цього процесу.

Чому шкільна програма з літератури «стрьомна»

Ростислав Семків наголосив, що проблема не стільки в змісті, скільки в кількості: перевантаження призводить до того, що учні не читають тексти повністю, обмежуючись переказами або короткими довідками з ChatGPT. Як наслідок, навіть такі відомі твори, як «Тигролови» відкриваються для багатьох уже після школи та стають чималим подивом.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Ще одна проблема — невідповідність складності текстів віку учнів. Через хронологічний принцип викладання складні твори потрапляють у програму занадто рано, коли школярі не готові їх осмислити. Це, за словами Ростислава Семківа, формує стійке уявлення про українську літературу як «нудну» або «застарілу».

Чи може шкільна укрліт стати «норм»

Однак експерти відзначили й позитивні зміни. Зокрема, МОН працює над оновленням програм, а нова старша профільна школа передбачатиме більше гнучкості та вибіркових курсів — від «Розстріляного відродження» до тематичних модулів.

Учень Максим Ситніков підтвердив, що інтерес до літератури зростає тоді, коли програма стає ближчою до сучасності. Зокрема, твори «Розстріляного відродження» або авангардна поезія викликають значно більше зацікавлення, ніж класичні тексти про сільське життя.

Криза читання серед підлітків

Окремо учасники звернули увагу на кризу базових читацьких навичок: за словами Анастасії Анатій, близько 80% учнів у 5 класі не можуть повноцінно прочитати і переказати навіть короткий текст у два абзаци. У таких умовах головним завданням школи стає не лише аналіз літератури, а й формування самої звички читати.

Як сучасне мистецтво популяризує укрліт

Ростислав Семків зауважив, що важливу роль у зміні сприйняття до української літератури відіграють сучасні інтерпретації класики. Як приклад він згадав про:

Саме такі формати стають «точкою входу» для молоді: через музику, театр чи відео школярі починають цікавитися першоджерелами.

Схожий ефект мають і серіали чи адаптації: вони допомагають зрозуміти сюжет і контекст, а вже потім — зацікавлюють прочитати оригінал. 

Яке завдання літератури в школі

Учасники дискусії погодилися, що шкільна література має виконувати одразу кілька функцій:

Але без балансу між «обов’язковими» і «цікавими» текстами ця мета залишається недосяжною.