На Місяці знайшли кратер, більший за Колізей: що це означає
NASA зафіксувала на Місяці свіжий 222-метровий кратер, найбільший за 17 років роботи орбітального апарата Lunar Reconnaissance Orbiter. Астероїд упав між квітнем і травнем 2024 року. Про це пише IFL Science.
Що відомо про кратер Мак-Ґетчін
- Об'єкт, який пробив поверхню Місяця, за розмірами зіставний з будинком висотою від 3 до 6 поверхів.
- Новоутворений кратер офіційно отримав назву Мак-Ґетчін на честь місяцезнавця Тома Мак-Ґетчіна.
- Ширина западини становить 222 метри, глибина сягає 43 метрів. У ній комфортно поміщається Колізей із його 189-метровою віссю. До цієї знахідки найбільший свіжий кратер, який фіксував LRO, мав діаметр лише 70 метрів.
- Свіжий кратер на Місяці першим помітив Роберт Вагнер, фахівець з оброблення зображень компанії Intuitive Machines, який працює з даними системи камер LROC.
- Знімки показали викид реголіту, який неможливо було проігнорувати: удар припадає на період між 11 квітня і 22 травня 2024 року; об'єкт, який упав на поверхню, класифікують як астероїд або комету; за моделями Нойкума, події такого масштабу трапляються раз на 132 роки.
Підписуйтеся на наші соцмережі
- Знахідку зробили не під час детального огляду, а на загальних оглядових знімках.
Раніше ми розбирали, як гігантський басейн Південного полюса–Ейткена міг утворити обезголовлений астероїд мільярди років тому. Мак-Ґетчін нагадує, що великі удари трапляються й у 2020-х.
Чи загрожує кратер Мак-Ґетчін майбутнім місіям на Місяць
Друга наукова робота залучила тепловізор LRO і виявила те, що недоступне оптиці. Ділянка радіусом 6,4 км навколо кратера вночі холодніша за середнє на 16 °F, тобто приблизно на 8,9 °C.
Пояснення просте: удар розпушив реголіт, а менш щільний ґрунт гірше утримує тепло під час 14-денної місячної ночі. Холодна зона в рази перевищує сам кратер, і для NASA це вже не абстракція, а фактор безпеки.
Агентство готує базу поблизу південного полюса та замовляє посадкові модулі, ровери й дрони; про плани NASA щодо будівництва повноцінного місячного міста ми писали окремо.
Тепер до цього плану доведеться додати картографію свіжих ударів і зон із розпушеним ґрунтом, аби астронавти й техніка не провалилися там, де карта показує рівну поверхню.