Жодних технологій: музей Лувр пограбували за допомоги бензопил
Найвідоміший і найбільший музей світу Лувр пограбували зранку неділі, 19 жовтня 2025 року. Троє в масках викрали ювелірні коштовності французької корони.
За даними BBC, троє чоловіків у масках проникли до будівлі, скористалися вантажним ліфтом і дісталися галереї «Аполлон», де зберігаються коштовності французької корони. Свідки розповіли, що злодії мали при собі невеликі бензопили, вони втекли на скутері, забравши дев’ять ювелірних виробів.
За деякими повідомленнями, це були тіари та брошки, що належали Наполеону Бонапарту та Жозефіні.
Зазначається, що банда за допомогою вилкового навантажувача зайшла на сервісну територію біля Сени, де тривали ремонтні роботи, і зникла вже на мотоциклах.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Операцію описують як дуже добре сплановану. Інформації про постраждалих немає; поліція працює на місці, про що повідомила міністерка культури Франції Рашида Даті. Музей у соцмережах оголосив, що буде зачинений до кінця дня з «виняткових причин».
Чому Лувр вважають найбільшим музеєм світу
Лувр — найбільший музей світу: його виставкові площі сягають майже 73 тис. кв. м. Будівлю звели у 1546 році як королівський палац. Король Франциск І був великим поціновувачем мистецтва і планував розмістити тут свою колекцію цінностей. З часом експозиція тільки зростала, а король Людовик XIV навіть придбав мистецьку збірку англійського короля Карла І після його страти під час Англійської революції.
Після Французької революції у 1793 році Лувр відкрився як публічна художня галерея. Нині у музеї експонують понад 35 тис. творів мистецтва.
Найвідоміший експонат — «Мона Ліза» Леонардо да Вінчі, яку щодня приходять подивитися майже 30 тис. відвідувачів.
Як італієць викрав «Мону Лізу»
Це пограбування не перше в історії Лувру. У серпні 1911 року співробітник музею, італієць Вінченцо Перуджа, забрав картину Леонардо да Вінчі «Мона Ліза». Його знайшли через понад два роки, у 1913-му, в Італії.
Зранку 21 серпня 1911-го Перуджа одягнув свій звичний білий халат, дочекався, поки зал спорожніє, зняв полотно з чотирьох залізних кілків між роботами Корреджо та Тиціана, відніс до службових сходів, зняв захисний футляр і раму, а частини сховав за студентськими роботами, що зберігалися на майданчику.
Деякі газети писали, нібито він заховав «Мону Лізу», написану на дерев’яній дошці, під халатом. Але з його зростом у 160 см це навряд чи було можливо з огляду на розмір дошки 53 на 77 см.
Сам Перуджа твердив слідчим, що загорнув картину в халат, затис під пахвою і вийшов тими самими дверима, через які зайшов. Паризька жандармерія допитала весь штат Лувру — постійний і тимчасовий. Перуджу опитали двічі й обшукали його квартиру, однак він не став головним підозрюваним.
Два роки картина пролежала у скрині в його помешканні; згодом він повернувся до Флоренції і зв’язався з власником місцевої галереї Маріо Фрателлі, очевидно розраховуючи на винагороду за «повернення» твору на батьківщину. Фрателлі запросив директора галереї Уффіці Джованні Поджі, який підтвердив автентичність «Мони Лізи». Картину взяли на «відповідальне зберігання» і повідомили поліцію, що заарештувала Перуджу. Після реставрації полотно демонстрували у різних містах Італії, а згодом повернули до Лувру.
Врешті завдяки гучним заголовкам та широкому суспільному інтересу «Джоконда» стала найпопулярнішою картиною у світі.