Ми розуміємо емоції собаки не правильно: вчені пояснили, чому
Власники впевнені, що з півпогляду розуміють свого пса. Науковці з Університету штату Аризона показали, що це радше ілюзія: ми зчитуємо не собаку, а обстановку навколо нього, пише Futura.
Як ми розуміємо емоції собак
- Дослідники зняли на відео собак у різних ситуаціях: одні мали викликати радість (смаколик, обіцянка прогулянки), інші — стрес (наприклад, увімкнений пилосос).
- А потім зробили головне: змонтували ролики так, щоб та сама реакція собаки візуально «прив'язувалась» до іншого контексту.
- Коли власникам тварин показували собаку на фоні пилососа, всі одностайно казали: тварина стривожена.
- Той самий собака, з тими самими рухами, але вже поряд з людиною, яка кличе на прогулянку, — і всі бачили щасливого пса. Поведінка ідентична, висновок протилежний.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Це і є головна знахідка. Ми зчитуємо декорації, а не саму собаку. До схожого висновку раніше приходили дослідники з Університету Тафтса, які вивчали, як окремі породи підлаштовують голос під музику: реакції собак часто складніші, ніж наші швидкі інтерпретації.
Чому ми не розуміємо емоції собак і що з цим робити
Ще одна пастка — антропоморфізм. Ми приписуємо тваринам людські почуття, і це остаточно заглушає реальні сигнали.
Це схоже на те, як власники котів переоцінюють здатність улюбленців реагувати на емоції господаря, про різницю між собаками та котами у взаємодії з людьми ми вже писали.
Дослідники радять визнати, що ми не такі вправні, як думаємо. Друге — не міряти всіх собак однією лінійкою: кожен має свій характер і власний набір сигналів.
Третє — витрачати кілька зайвих секунд, щоб придивитися саме до пса, а не до ситуації навколо. Мова тіла собаки, тобто вуха, поза, хвіст, зіниці, розповідає більше, ніж контекст, у якому вона опинилась.
Тема того, наскільки тонка межа між «людським» і «нелюдським» у сприйнятті емоцій, стає окремим напрямом. Раніше ми розбирали, чому люди й горили сміються за однаковими принципами, і що це означає для розуміння тварин загалом.