Маніпуляція — головний метод онлайн-шахрайств: як вберегтися

4 хвилин читання

Майже 80% випадків онлайн-шахрайства у 2025 році припадало на схеми, пов’язані з маніпуляціями. І лише 20% були так звані старі схеми, повідомляє у пресрелізі Глобус Банк. 

Маніпуляція — головний метод онлайн-шахрайств

Шахраї частіше намагаються залізти в голови своїм жертвам, щоб виманити якомога більше грошей. Крім того, такі схеми часто дозволяють злодіям уникнути покарання, адже клієнт сам надсилає ці гроші на рахунки чи надає на це дозвіл. 

Кількість безготівкових шахрайських операцій в Україні у 2025 році збільшилася у середньому на 12–18% і сягнула 310–340 тис. інцидентів, а загальні збитки становлять 1,4–1,6 млрд грн.

Читайте також: Користувачів Instagram попереджають про нову хвилю шахрайських атак. Зловмисники масово надсилають повідомлення від імені служби підтримки соцмережі та лякають нібито майбутнім блокуванням акаунту через порушення правил платформи, повідомляє Держспецзв'язку. 
Карткові зломи тепер значно поступаються «злому свідомості». Можна сказати, що технічний розвиток систем банківського захисту змусив злодіїв також шукати нові форми шахрайства. Триває битва за розум, адже шахрайство стало системним професійним і глобальним бізнесом зі своєю інфраструктурою.
Анна Довгальська, заступниця голови правління Глобус Банку

Підписуйтеся на наші соцмережі

Анна Довгальська, заступниця голови правління Глобус Банку

Тобто відтепер шахрайства з автоматизованими платежами стали більш популярними, зокрема де жертву змушують самостійно переказувати гроші. 

Які шахрайські схеми були найпопулярніші у 2025 році

  • Шахрайство з інвестиціями, злодії-брокери

У цій схемі шахраї намагаються грати в довгу. Майбутня жертва переконана, що інвестує в легальні акції чи криптовалюту. Такі схеми передбачають створення цілком професійних вебплатформ, що імітують реальних брокерів зі справжніми котируваннями цін з бірж. Клієнт бачить прибуток у фіктивному кабінеті й продовжує вносити кошти. Психологічний тиск починається лише за спроби виведення коштів: шахраї тиснуть на клієнта, вимагаючи сплатити «комісію» за верифікацію. У таких схемах громадянин до останнього моменту не відчуває небезпеки й врешті втрачає всі вкладені кошти.

  • Шахрайство за допомогою ШІ-інструментів

Насамперед це  голосові та deepfake-атаки, де клонується голос близької людини чи, наприклад, відеодзвінки з маскою знайомого обличчя. Найбільшу небезпеку становлять короткі голосові повідомлення у месенджерах із проханням про позику «до вечора».

  • Шахрайські колцентри

Це масштабні організації зі своїми професійними стандартами роботи, з наявними HR-структурами, навчальними програмами та KPI. Десятки операторів працюють за чіткими скриптами, наприклад, представляючись службою безпеки певного банку. Головна мета — зламати людину психологічно та змусити переказати гроші. 

Часто у такі колцентри потрапляють студенти обманом, особливо ті, що шукають роботу. Їм обіцяють високий заробіток та зростання, вони підписують документи і фактично опиняються в руках шахраїв. 

Як захиститися від шахраїв  

  • Варто відмовитися від SMS-кодів на користь push-підтверджень та біометрії, а також прив’язати клієнтський профіль до конкретних пристроїв. 
  • Варто тримати основні кошти на окремому рахунку («сейфі»), а для покупок використовувати віртуальну картку з нульовим кредитним лімітом.
  • Також варто налаштувати хмарний пароль у месенджерах із обов’язковою забороною додавання сторонніми особами до невідомих груп і чатів.
  • Варто дотримуватися стоп-правила: не реагувати на дзвінки, приміром, від «податкової» чи «СБУ», під час яких співрозмовник вимагає здійснити переказ на безпечний рахунок.
  • Найкращим захистом клієнта може стати особиста пильність, помножена на обізнаність.  Вдосконалити знання з кібербезпеки можна, зокрема, на порталі «Дія.Освіта» («Кібергігієна громадян», «Безпечні онлайн-платежі», «Захист персональних даних» тощо) та на офіційних вебресурсах НБУ й Кіберполіції України.