Європа створює ракету HYDIS для знищення гіперзвукової зброї

Європа хоче отримати власну систему протиракетної оборони, здатну перехоплювати гіперзвукові ракети, які розвивають швидкість у кілька разів більшу за швидкість звуку та можуть змінювати траєкторію польоту. Один із головних претендентів на створення такої зброї — проєкт HYDIS під керівництвом європейського ракетобудівного концерну MBDA.

Про це пише Defense News.

Розробники планують провести випробування повноцінного демонстратора системи до кінця 2029 року. У першій половині 2030-х років може розпочатися виробництво перехоплювачів.

Однак HYDIS ще має пройти важливий етап конкуренції за фінансування Європейського Союзу. Європейська комісія планує виділити €100 млн на подальшу розробку лише одного з двох конкуруючих проєктів — HYDIS або HYDEF.

Навіщо Європі власна ракета для перехоплення гіперзвукової зброї

Гіперзвукові ракети та планерувальні бойові блоки створюють серйозну проблему для традиційних систем протиповітряної та протиракетної оборони. Вони здатні рухатися на швидкості понад 5 Махів, маневрувати під час польоту та змінювати напрямок руху, через що розрахувати точку перехоплення значно складніше.

Особливу увагу європейські розробники приділяють гіперзвуковим планерувальним блокам. На відміну від класичних балістичних ракет, які рухаються за відносно передбачуваною траєкторією, такі апарати можуть маневрувати в атмосфері на великих швидкостях.

За оцінкою віцепрезидента MBDA з програмних розробок Ліонеля Мазенка, найбільшу проблему становить можливість таких цілей змінювати траєкторію на висотах від 30 до 45 км. Навіть невеликий маневр може змістити розрахункову точку перехоплення на десятки або сотні кілометрів.

Саме цю прогалину в європейській обороні має закрити HYDIS.

Мазенк також звернув увагу на те, що загроза не обмежується російськими розробками. За його оцінкою, Китай наразі випереджає росію у створенні гіперзвукової зброї. Зокрема, він назвав китайський комплекс DF-17 із гіперзвуковим планерувальним блоком одним із найрозвиненіших зразків такого озброєння, що перебувають на озброєнні.

HYDIS і HYDEF: хто отримає €100 млн від Євросоюзу

Зараз у Європі паралельно розвивають два проєкти гіперзвукових перехоплювачів — HYDIS та HYDEF. Обидва отримали фінансування на початкові етапи розробки, але на наступну фазу Європейський оборонний фонд планує підтримати лише один із них.

Рішення щодо розподілу €100 млн очікується наприкінці листопада 2026 року. Про це 4 листопада повідомив Ліонель Мазенк під час виставки Euronaval у Парижі.

HYDIS очолює MBDA. До початкового консорціуму входять 19 компаній, а в наступній фазі кількість промислових і дослідницьких партнерів планують збільшити до 36. Ще 14 компаній працюватимуть як субпідрядники.

Серед нових учасників — Safran, яка відповідатиме за сенсори кінцевого наведення, а також Thales, Saab і Leonardo, які долучаться до розробки комунікаційних систем і каналів передавання даних.

Географія проєкту також розшириться до 17 країн. Наразі трирічний етап HYDIS, який триватиме до травня 2027 року, має €80 млн фінансування від Європейського Союзу. Ще €57 млн надали чотири країни-партнери: Франція, Італія, Німеччина та Нідерланди.

Для наступного етапу 11 держав планують спільно виділити €133 млн на додаток до європейського фінансування. Водночас Німеччина не братиме участі в проєкті як країна-партнер на цій фазі.

Компанії-учасниці також планують надати понад €10 млн власних коштів. Мазенк заявив, що консорціум готує альтернативні сценарії на випадок, якщо Єврокомісія обере HYDEF. Водночас у MBDA розраховують отримати фінансування саме для HYDIS.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Як працюватиме європейський гіперзвуковий перехоплювач

За представленою MBDA концепцією, HYDIS матиме чотири ступені та використовуватиме принцип прямого кінетичного ураження Hit-to-Kill. Це означає, що ракета знищуватиме ціль безпосереднім зіткненням, а не за допомогою уламково-фугасної бойової частини.

Перехоплювач розробляють для боротьби з двома основними типами загроз:

Об'єднання цих завдань в одній ракеті є однією з принципових особливостей HYDIS. За словами Мазенка, країни-учасниці та Єврокомісія поставили вимогу створити універсальний перехоплювач, здатний протидіяти обом типам загроз. Це має спростити формування запасів ракет і дозволити використовувати один тип боєприпасу для різних сценаріїв оборони.

Розробка спирається на технології, які вже використовуються в інших європейських оборонних програмах. Зокрема, для систем керування польотом планують застосувати напрацювання ракети протиповітряної оборони Aster від MBDA. Італійська компанія Avio відповідатиме за високопродуктивні твердопаливні ракетні двигуни.

За оцінкою розробників, для знищення однієї гіперзвукової цілі має вистачити максимум двох перехоплювачів.

Штучний інтелект допоможе розраховувати траєкторію цілі

Одна з найбільших проблем у перехопленні гіперзвукової зброї — не лише швидкість, а й непередбачуваність її руху.

Якщо звичайна балістична ракета після запуску рухається переважно за розрахованою траєкторією, то гіперзвуковий планерувальний блок може змінювати напрямок польоту. Через це системі протиракетної оборони потрібно постійно оновлювати розрахунки та визначати нову точку зустрічі з ціллю.

У HYDIS планують використовувати алгоритми штучного інтелекту для прогнозування траєкторії в режимі реального часу.

Після виявлення загрози система має запускати обчислювальні моделі, які визначатимуть оптимальний момент і місце перехоплення. Розрахунки оновлюватимуться протягом польоту самої ракети-перехоплювача, поки вона наближатиметься до цілі.

За словами Мазенка, швидкість зближення перехоплювача та цілі може сягати 5 км/с.

Він наголошує, що без точного прогнозування траєкторії створити ефективний перехоплювач практично неможливо. Надмірне ускладнення самої ракети не може компенсувати відсутність інформації про те, де опиниться ціль через кілька секунд.

Водночас HYDIS має працювати не лише в ідеальних умовах. Систему розробляють із можливістю інтеграції з європейськими космічними системами раннього попередження про ракетні запуски JEWEL та Odin's Eye. Але вона також повинна забезпечувати належну ефективність навіть за наявності лише далекобійної радіолокаційної станції.

Це важливо для використання системи в умовах бойових дій, коли доступ до окремих сенсорів або супутникових даних може бути обмежений.

Чим HYDIS відрізнятиметься від американської системи GPI

Європейський HYDIS має американський аналог — Glide Phase Interceptor (GPI), розробку якого отримала компанія Northrop Grumman.

Обидва проєкти спрямовані на перехоплення гіперзвукових планерувальних блоків. Однак між ними є важлива відмінність.

Американський GPI орієнтований саме на боротьбу з гіперзвуковими планерувальними цілями. Для перехоплення балістичних ракет середньої дальності США використовують інші системи, зокрема екзоатмосферні перехоплювачі SM-3.

Європейці ж хочуть об'єднати ці функції в одному комплексі. Тобто HYDIS має працювати як проти гіперзвукових цілей, так і проти балістичних ракет, що створює додаткові вимоги до конструкції та систем наведення.

Ще одна важлива відмінність — вартість.

За словами представника MBDA, європейський перехоплювач планують зробити щонайменше утричі дешевшим за американську ракету SM-3. Конкретну модифікацію SM-3, з якою порівнюють майбутню вартість HYDIS, він не уточнив.

Для розуміння різниці: за даними Missile Defense Advocacy Alliance, вартість одного перехоплення ракетою SM-3 Block IB оцінюється в $9,7-12,5 млн, тоді як SM-3 Block IIA коштує близько $27,9 млн за одиницю.

Зменшення вартості має принципове значення. У разі масованої ракетної атаки оборона не повинна залежати від обмеженої кількості надзвичайно дорогих перехоплювачів.

Коли HYDIS зможе перехоплювати гіперзвукові ракети

Розробка HYDIS відбуватиметься поетапно. Наразі консорціум завершує першу трирічну фазу, яка триватиме до травня 2027 року.

На цьому етапі компанії проводять наземні демонстрації окремих технологій, щоб підвищити їхню готовність до третього або четвертого рівня за шкалою Technology Readiness Level (TRL). Ця шкала має дев'ять рівнів: від базових технологічних концепцій до повністю розроблених і перевірених у роботі систем.

Друга фаза, яку планують розпочати в середині 2027 року, має тривати до середини 2029-го. Вона передбачає повномасштабні льотні випробування.

За підсумками цього етапу розробники хочуть довести готовність усіх функціональних компонентів до рівнів TRL 3-6. До кінця 2029 року MBDA розраховує продемонструвати повноцінний зразок системи.

Серійне виробництво перехоплювачів планують розпочати в першій половині 2030-х років.

Окремо варто звернути увагу на морське базування. Представлена концепція передбачає сумісність ракети з вертикальними пусковими установками кораблів. Серед них — американська універсальна система Mk 41 та перспективна модифікація французької установки Sylver VLS від Naval Group.

Це означає, що HYDIS розглядають не лише як елемент наземної протиракетної оборони, а і як потенційний засіб захисту європейських військово-морських сил.

Чому Європа поспішає зі створенням гіперзвукової оборони

HYDIS показує, що європейські країни поступово переходять від обговорення загрози гіперзвукової зброї до створення конкретних засобів протидії їй.

Досі розвиток таких систем значною мірою залежав від американських технологій і можливостей. Власна європейська розробка має зменшити цю залежність і дати країнам ЄС більше можливостей самостійно захищати свою територію та військові сили за кордоном.

Водночас HYDIS поки не є готовою зброєю. Проєкту ще належить пройти льотні випробування, підтвердити ефективність алгоритмів наведення та довести, що ракета здатна перехоплювати цілі, які активно змінюють траєкторію.

Найближчою важливою подією стане рішення Єврокомісії щодо фінансування. Якщо HYDIS отримає підтримку, наступна фаза розробки дозволить перейти до повномасштабних випробувань.

Фактично Європа намагається створити систему, яка має вирішити одну з найскладніших проблем сучасної протиракетної оборони: як вчасно виявити, спрогнозувати рух і знищити ціль, що летить із гіперзвуковою швидкістю та здатна змінювати напрямок руху.