Гончарук, Данилюк, Помпео, Воллес, Ньюмарк: які колишні міністри заробляють на виробництві зброї

5 хвилин читання

Серед засновників і директорів провідних українських defence-компаній є щонайменше п'ять колишніх міністрів. Двоє з них із українського уряду, троє — з Великої Британії й США. У Defender Media розповіли, хто це і як вони повʼязані з виробництвом зброї. 

Олексій Гончарук, Олександр Данилюк, Майк Помпео, Бен Воллес, Брукс Ньюмарк. Фото: Defender Media

Як Олексій Гончарук розвиває UForce

  • Олексій Гончарук очолював уряд рівно пів року: з серпня 2019-го по березень 2020-го. 
  • Але його наступний проєкт вийшов значно гучніше: компанія UForce, де Гончарук є співзасновником і членом ради директорів, залучила $50 млн при оцінці понад $1 млрд. 
  • Однією з найвідоміших технологій компанії стали морські безпілотники MAGURA V5. Їх застосовували в операціях у Чорному морі.
  • За допомогою таких дронів українські військові змогли пошкодити або знищити понад десяток російських кораблів.
  • Компанія також розробляли системи для протидії іранським дронам Shahed-136, які активно використовує росія.
Читайте також: Розробка військових дронів в Україні переросла з волонтерських ініціатив у масштабний технологічний бізнес з експортним потенціалом. На тлі війни та розвитку ІТ-екосистеми сформувалися кластери виробників БПЛА, і постало ключове питання — як юридично захистити ці технології.

Чим займається Олександр Данилюк в Destinus

Підписуйтеся на наші соцмережі

  • Схожий маршрут пройшов Олександр Данилюк, колишній міністр фінансів у Кабміні Гройсмана і короткочасний секретар РНБО.
  • У 2023 році він з'явився у швейцарському стартапі Destinus на посаді президента. Компанія почала з гіперзвукових цивільних літаків, але після лютого 2022-го засновник Михайло Кокоріч відмовився від російського громадянства і переорієнтував бізнес на оборону. 
  • Зв'язки Данилюка допомогли Destinus пробитися до українського війська: у 2024-му Зеленський особисто анонсував успішні випробування крилатої ракети «Рута». Нещодавно компанія провела випробування «Рута 2» з дальністю 700+ км і корисним навантаженням 250 кг.
  • За оцінками зарубіжних аналітиків, капіталізація Destinus вже перевищує $1 млрд, хоча офіційного статусу єдинорога компанія не має.

Воллес, Помпео, Ньюмарк: як вони працюють в українській оборонці 

Поруч із Гончаруком у раді директорів UForce — Бен Воллес, міністр оборони Великої Британії з 2019 по 2023 рік, який неодноразово відвідував Україну на посаді. 

Тепер він незалежний директор компанії і, за даними Defender Media, допомагає розкрити її експортний потенціал. Цей напрям, до речі, вже ставав предметом прямої критики з боку президента Зеленського на зустрічах із представниками галузі.

Fire Point, один із найбільших виробників сучасних озброєнь в Україні, де вже працює майже 5000 людей, залучив до наглядової ради Майка Помпео, ексголову ЦРУ і держсекретаря США. На першому публічному заході компанії у листопаді 2025-го Помпео називав Fire Point геймченджером. 

Компанія виробляє українську ракету «Фламінго». Вона може вражати цілі на відстані до 3 тис. км і нести боєголовку вагою 1150 кг. Ця ракета повністю українського виробництва.  Також компанія виробляє ударні дрони FP-1 і FP-2 й почала будівництво власного заводу в Данії, там планують виробляти ракетне паливо військового призначення починаючи з 2026 року. 

Ще один британський ексдепутат Брукс Ньюмарк, який через власну ініціативу Angels for Ukraine допоміг евакуювати понад 35 тис. цивільних, у 2025-му заснував стартап Trypillian разом із ветераном Іваном Матвейченком. Власних $5 млн він вклав особисто. 

Компанія спеціалізується на створенні бойових технологій, перевірених у реальних умовах війни. Зокрема, deep strike систем, засобів бойового зв’язку й автономних рішень, які зменшують ризики для військових і підвищують ефективність дій на передовій. Trypillian працює в Лондоні і в Києві.

Як ексчиновники впливають на українську оборонку 

  • Участь ексчиновників найвищого рівня в оборонних компаніях вирішує одразу кілька проблем, з якими стикається весь сектор. 
  • Іноземні інвестори досі ображено заходять в українські defence-компанії через юридичні ризики і брак довіри, а колишній держсекретар або міністр оборони у наглядовій раді — це сигнал для інституційних фондів серйозніший за будь-який аудит. 
  • З іншого боку, ця модель ставить питання про межу між приватним інтересом і державним впливом. Defence Builder й інші гравці екосистеми намагаються побудувати інфраструктуру без персональних зв'язків, подивимось, яка модель виявиться стійкішою після закінчення війни.