Фонд компенсації воєнних втрат: чому підвищення ПДВ створює ризики для бізнесу

Обсяги руйнування українських виробничих спроможностей, обладнання, енергетичної інфраструктури та торговельних мереж критично перевищують приплив нових інвестицій. Підприємства змушені відбудовувати заводи після повторних прильотів, проводити релокацію та розпосередження активів виключно коштом власних вичерпаних ресурсів. Це ставить під загрозу не просто розвиток, а банально можливість працювати та виживання бізнесу в Україні. 

Під час Київського міжнародного економічного форуму (КМЕФ) створення Фонду компенсації воєнних втрат бізнесу стало однією з найгостріших і найважливіших тем. Про це розповів економіст Віктор Галасюк на своєму YouTube-каналі, підкресливши, що економічна спільнота та урядовці шукають прикладне рішення для формування антикризової подушки безпеки.

Концепція уряду: ПДВ 21% та ризики для бізнесу

Заступник міністра економіки Єгор Григоренко під час виступу на відповідній панелі КМЕФ запевнив, що уряд добре розуміє гостроту проблеми та бачить перевищення руйнувань над інвестиціями. Найбільше від воєнних дій постраждали енергетичний, торговельний та виробничий бізнес. У виробничому секторі ситуація є особливо вразливою, адже там зосереджено найдорожче та найскладніше обладнання, відновлення якого вимагає найбільше часу — на відміну від логістики чи складських запасів.

Урядова модель наповнення фонду базується на трьох послідовних кроках:

Підписуйтеся на наші соцмережі

Однак бізнес сприйняв ідею уряду неоднозначно та негативно. Підприємці утримуються від публічної критики, аби не суперечити уряду, але справедливо наголошують: підняття ПДВ призведе до охолодження економічної активності, яка сьогодні на вагу золота. Дискусія про те, де брати гроші, оголює проблему: уряд обирає найлегший шлях тиску на легальний сектор замість подолання контрабанди та корупції на митниці. Економічний аналіз показує ще один негативний наслідок підвищення ПДВ або оподаткування фонду оплати праці — це помилковий шлях, який збільшує маржинальність для тіньових ділків, розширює поле для махінацій із «податковими скрутками» та прискорює тінізацію.

Альтернатива від ФРУ: збір на некритичний імпорт

Сам виробничий бізнес в обличчі Федерації роботодавців України (ФРУ) вніс пропозицію про альтернативний, реалістичний і найменш руйнівний механізм наповнення фонду — запровадження тимчасового імпортного збору на некритичний (дискреційний) імпорт.

Досвід 2015 року: митні збори та протекціонізм

Механізм митних зборів є перевіреним практичним рішенням, яке Україна успішно застосовувала у 2015 році після анексії Криму та дестабілізації фінансової ситуації. Запроваджені тоді митні збори принесли до бюджету десятки мільярдів гривень, спрацювали безболісно для економіки та підтримали вітчизняні підприємства.

Сьогодні українські компанії опинилися в абсурдній ситуації: такі країни, як Туреччина та Польща, системно дають дотації своїм виробникам і займаються економічною інженерією. Польща грамотно захищала ринок при вступі до ЄС, а Туреччина за правління Ердогана повністю змінила економічну модель на користь протекціонізму, розвинула промисловість та виплатила борги МВФ. Україні варто переймати цю переможну гру, а не обирати найгірший шлях підвищення податків на легальний сектор.

Фонд воєнних втрат: страхування ризиків бізнесу

Запускати Фонд компенсації воєнних втрат бізнесу необхідно невідкладно — ми не маємо розкоші чекати навіть нового року. Створення цього фонду є фундаментальною основою та точкою відліку для виживання усієї економіки України, поверх якої можна одягати інші стимули. Якщо впадуть виробничі, торговельні та енергетичні підприємства, впаде вся економічна система країни.

Окрім прямого відшкодування, фонд виконуватиме дві критичні функції для ринку:

Дискусія навколо Фонду компенсації воєнних втрат — це не про пільги для окремих підприємців чи олігархів, а про виживання всієї економічної системи України. Вибір між підвищенням ПДВ та збором на некритичний імпорт є вибором між подальшим охолодженням ринку й протекціоністським захистом власного виробника.

Запровадження митного збору дає державі дієвий інструмент для консолідації коштів, зниження торговельного дефіциту та створення базису для ринкового страхування ризиків. Часу на переговори не залишилося: прийняття цього рішення визначатиме, чи збереже країна промисловий потенціал для подальшого відновлення.