Федоров про Крим, Сирського і реформу Міноборони
П’ять місяців у Міноборони для Михайла Федорова стали не просто переходом із цифрової держави у військове управління. Це спроба змінити логіку роботи найбільшого міністерства країни під час війни: від ручних рішень і закритих закупівель — до даних, конкуренції, технологічних циклів і персональної відповідальності.
У великому інтерв’ю YouTube-каналу PRESSING міністр оборони говорив про Крим, який може «перетворитися на острів», стосунки з головнокомандувачем Олександром Сирським, корупційні клани в Міноборони, реформу ТЦК, Starlink, Palantir, українську ППО, експорт зброї, Європу і втрати на фронті.
Це інтерв’ю важливе не окремими гучними фразами, а тим, що показує нову рамку оборонної політики України. Міноборони хоче не лише закуповувати зброю й реагувати на проблеми, а швидше бачити ризики, рахувати їхню ціну і масштабувати рішення до того, як росія встигає адаптуватися.
Михайло Федоров у Міноборони: як змінилася логіка управління
Після роботи в Мінцифри масштаб відповідальності для Михайла Федорова різко змінився. Інший рівень виклику, інший темп, інша ціна управлінської помилки. Але головна зміна не в особистому графіку міністра, а в його баченні ролі Міністерства оборони.
Очільник оборонного відомства описує Міноборони не як адміністративну структуру, що просто виконує накази, а як інституцію, яка має сама створювати стратегію, політики, правила закупівель і системи контролю.
Стартові умови були важкими:
- дефіцит бюджету Міноборони — 300 млрд грн;
- нестача особового складу — приблизно 200 тис. людей;
- завдання президента — змінити роботу ТЦК;
- паралельні виклики — атаки Shahed, ризики для енергетики і тиск на фронті.
У цій логіці реформа Міноборони — не бюрократична модернізація, а спроба не втратити ініціативу у війні.
Корупція в Міноборони: поліграфи, клани і нові правила закупівель
Один із найжорсткіших блоків інтерв’ю — корупція в Міноборони. Керівник міністерства прямо говорить про клани, які сиділи або сидять у системі, і про приватні інтереси навколо оборонного бюджету. У воєнних умовах це не лише питання репутації: кожна завищена закупівля означає менше снарядів, дронів, ППО або грошей для військових.
Після призначення міністр зустрівся з керівниками правоохоронних органів і зібрав інформацію про системні проблеми. Частині людей запропонували пройти поліграф. Хтось відмовився і був звільнений одразу, хтось пройшов перевірку і також втратив посаду, частина залишилася працювати.
Окремо йшлося про людей, які передавали приватним компаніям інформацію про закупівельні зустрічі, пояснювали, чому певні учасники не потрапляють до процедур, і фактично працювали в інтересах окремого бізнесу.
Головна відповідь Міноборони — не лише кадрові рішення, а зміна закупівельної системи. Перший показовий приклад — 155-мм артилерія. Міністерство відмовилося купувати короткодальнобійні снаряди і сфокусувалося на боєприпасах дальністю понад 30 км. На першому тендері одна компанія знизила ціну одного снаряда на $1000, загальна економія перевищила $100 млн, а сама процедура дала 16% економії.
Інший приклад — транспорт. Відомство провело тендери на 5000 пікапів і планує ще кілька тисяч пікапів, мотоциклів, квадроциклів та іншої техніки. В одному з випадків технічні вимоги до квадроциклів були прописані так, що ціна зростала з $10 тис. до $17 тис. через спеціальне місце для РЕБ. У масштабі оборонних закупівель такі деталі означають мільйони доларів.
За оцінкою Михайла Федорова, правильні тендери можуть зекономити до 20% закупівельного бюджету. Для армії це ресурс на реформу, балістику, ППО, дрони і нові технології.
Інформаційні атаки проти Федорова: хто тисне на міністра
Михайло Федоров пов’язує інформаційні атаки проти себе з двома джерелами: російським слідом і українськими групами, які втрачають доступ до контрактів. У Telegram поширювали повідомлення про можливе звільнення, нібито корупцію, майбутні «викриття» і яхти родини. росіяни, за його словами, навіть скидали листівки на Сумщині з обіцянкою $50 тис. за інформацію про нього.
Причина тиску — зміна правил. Коли закупівлі переходять у конкурентні процедури, частина старих гравців втрачає вплив. Саме тому боротьба за тендери в Міноборони стала не технічною реформою, а окремим внутрішнім фронтом.
Реформа армії України і ТЦК: де знайшли понад 60 млрд грн
Перший етап армійської реформи має стартувати у червні. На нього потрібно понад 60 млрд грн. Ці гроші, за поясненням керівництва Міноборони, знайшли всередині самого міністерства — через зупинку непотрібних закупівель, тендери й оптимізацію.
Ключова зміна — управління на основі даних. За чотири місяці оборонне відомство оцифрувало максимально широкий масив інформації: від лінії бойового зіткнення до постачання. Міністерство щодня отримує списки втрат за іменами та причинами — FPV-дрони, артилерія, інші фактори. Це потрібно, щоб розуміти, що купувати і які рішення реально зменшують втрати.
Перший фокус реформи — піхота. Для чинних військових передбачають 10-місячні контракти. Для резервістів, які хочуть перейти в піхоту або стати штурмовиками, — 14-місячні. Середня зарплата піхотинця має становити близько 300 тис. грн на місяць. Для штурмовиків — 350–400 тис. грн, максимум до 460 тис. грн залежно від кількості штурмів, пошукових операцій і днів на передовій.
Окремо вводиться дворічний контракт із правом на відстрочку після завершення. Наприкінці року, за словами міністра, має початися часткове звільнення мобілізованих. Критерії — тривалість служби і кількість днів у бойових діях.
ТЦК і Mobilized Check-In: як Міноборони хоче змінити мобілізацію
Очільник Міноборони не обіцяє простого рішення для ТЦК і не зводить реформу до перейменування. Його логіка інша: спершу потрібно побачити всю мобілізаційну воронку — скільки людей отримали повістку, дійшли до ТЦК, пройшли ВЛК, потрапили у навчальний центр і реально доїхали до бригади.
Для цього запустили Mobilized Check-In — систему відстеження мобілізованого. Вона вже показала аномалії: людина могла бути мобілізована, але не потрапити у військову частину і водночас не значитися в розшуку. Це означає, що частина процесу роками існувала без повноцінної цифрової картини.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Окрема проблема — СЗЧ. Михайло Федоров пов’язує її з відсутністю свободи для військових: що більше відмов у переведенні, то більше випадків самовільного залишення частини. Тому запроваджується простіше повернення зі СЗЧ у кілька кліків із можливістю обрати сильну частину, а також автоматичні переведення в межах корпусів.
Щодо «бусифікації» позиція міністра системна: відповідальність за мобілізацію була фактично перекладена на військових і поліцію, тоді як Міноборони не запропонувало комплексного рішення. Без контрактів, строків служби, відстрочки, гарантії спеціальності та можливості переведення змінити практику примусової мобілізації неможливо.
Іноземці на фронті: як Україна хоче посилити штурмові підрозділи
Ще один елемент реформи — іноземці в Силах оборони. За даними, які озвучив міністр оборони, в Україні вже є інституції, що привозять іноземних військових сотнями і загалом привезли тисячі. Процес включає логістику, перекладачів, навчання і подальший супровід.
Міноборони хоче створити прозорий ліцензований ринок компаній, які рекрутуватимуть іноземців. За кожного залученого військового компанія може отримати 300 тис. грн, але виплати будуть поступовими, щоб якість підготовки впливала на винагороду.
Мета — щоб серед штурмовиків на передовій 20–30%, а потенційно до 50%, могли становити іноземці. Високі зарплати мають зробити службу в Україні конкурентною на світовому ринку військової праці.
Дрони, Starlink і дані: як Міноборони бачить війну в реальному часі
Керівник оборонного відомства описує нову систему контролю інформації на прикладі Shahed. Раніше, за його словами, могли бути ситуації, коли після удару по ТЕЦ нагору доповідали, що ціль збили. Тепер такі маніпуляції майже неможливі.
У міністра, президента і головнокомандувача є планшети, де видно траєкторії Shahed, фото ДСНС, збиття або влучання. Дані надходять у реальному часі. Так само система показує лінію бойового зіткнення, рух ворога, відео уражень, оцінку бойової ефективності бригад і корпусів.
Для роботи з цими масивами створено AI One. Його завдання — не просто обробляти інформацію, а знаходити те, що люди фізично не встигають побачити. У цій логіці Palantir, українська Delta і штучний інтелект стають частиною оборонного управління.
Алекс Карп із Palantir, за словами Михайла Федорова, був першим CEO великої іноземної компанії, який приїхав в Україну після початку повномасштабної війни, ще у травні 2022 року. Palantir допомагає аналізувати дані й будувати дашборди, але Україна паралельно розвиває Delta як власний продукт світового рівня.
Ерік Шмідт, колишній CEO Google, для України — приклад win-win взаємодії: він бачить реальну війну майбутнього, а Україна отримує інженерну школу, конкуренцію і нові розробки, зокрема Mirops for Interception, Bumblebee, Hornets та інші рішення.
Небо, земля, економіка: стратегія Міноборони на наступний етап війни
Бачення війни міністр оборони описує трьома словами: небо, земля, економіка.
У цій формулі три головні цілі:
- у небі — перехоплювати щонайменше 95% ворожих цілей: Shahed, крилатих і балістичних ракет;
- на землі — зупиняти просування росіян і робити його надто дорогим: щонайменше 200 окупантів на квадратний кілометр;
- в економіці — бити по ресурсах рф так, щоб вона втрачала здатність фінансувати війну.
У середині січня, коли Shahed зі Starlink почали летіти над Києвом, керівник Міноборони написав Ілону Маску і провів із ним відеорозмову. Деталі він не розкриває, але результатом називає захист України від нового ризику. Після відключення росіян від Starlink, за його словами, Україна почала втрачати території у 3–5 разів менше, а в травні деокупувала на 100 кв. км більше, ніж рф змогла окупувати.
росіяни працюють над власним супутниковим проєктом Roslat і вже запускають перші супутники, але швидкого прориву очільник Міноборони не очікує. Натомість вони активно використовують mesh-мережі та керовані Shahed. Україна відповідає ударами по цих мережах і новими технологічними рішеннями.
Українська ППО проти Shahed: дрони-перехоплювачі і дешеві ракети
У ППО ставка робиться на дрони-перехоплювачі, радари, сенсорне поле, програмне забезпечення, Palantir і AI-модулі для аналізу атак. Після створення віддаленого центру управління перехоплювачами ефективність різко зросла. За словами міністра, у відповідних сценаріях дрони-перехоплювачі вже забезпечують до 90% перехоплень.
Показовий приклад — Одеса, де під час однієї атаки 42 Shahed із 42 були перехоплені. Це не означає, що проблему вирішено всюди, але показує, як правильна організація, сенсори і віддалене управління змінюють результат.
Україна також тестує дешеві ракети для збиття Shahed і крилатих ракет. Працюють державні й приватні компанії, видано багато грантів. Проти балістики ситуація складніша, але у Міноборони говорять про великий антибалістичний проєкт і кілька консорціумів. Для боротьби з КАБами ставка робиться на Gripen і ракети Meteor.
Крим стане островом: що означає заява Федорова
Найсильніший політичний сигнал інтерв’ю — теза про Крим. Михайло Федоров каже, що півострів ізолюється дронами і найближчим часом може перетворитися на острів. Це не просто гучна фраза, а опис логістичної стратегії: бити по шляхах забезпечення, скорочувати можливості ворога і змушувати росіян витрачати дедалі більше ресурсів на утримання території.
У лютому Україна спланувала закупівлі дронів на рік, хоча грошей тоді не було. Держава взяла ризик, використала внутрішній бюджет і за чотири місяці купила більше дронів, ніж за весь попередній рік.
Фокус — дрони на оптоволокні, Middle Strike, UGV для розвідки та інші напрями. Контрактування Middle Strike, за словами очільника оборонного відомства, уже на 300% більше, ніж за попередній рік. Паралельно запущено «логістичний локдаун» — пряме фінансування підрозділів, які швидко купують і застосовують Middle Strike.
Операції «Ашан» і «Арташан»: як Україна б’є по бронетехніці й артилерії
У розмові прозвучали два приклади асиметричних операцій. Торік операція «Ашан» дозволила за три ночі знищити майже 800 одиниць російської бронетехніки. Йшлося про майже 1000 дронів за три дні. Після цього, за словами міністра оборони, росіяни змогли повернутися до масштабних механізованих штурмів лише через пів року.
Новий етап — «Арташан». За шість місяців був розроблений спеціальний снаряд, який руйнує ствол артилерії. Це важливо, бо звичайним скидом або стандартним боєприпасом артилерію не завжди можна остаточно вивести з ладу. За дві ночі, за даними, озвученими в інтерв’ю, було знищено 250 російських артилерійських одиниць із відеопідтвердженням.
Це прямо пов’язано з українськими втратами: на окремих ділянках фронту артилерія спричиняє понад 10%, а подекуди до 20% втрат. Тому удари по артилерії, логістиці, мінування фронту і Middle Strike-дрони мають одну мету — зменшити втрати й зірвати темп наступу ворога.
Сирський і Федоров: як працює взаємодія Міноборони з головнокомандувачем
Міністр оборони заперечує, що розбіжності з головнокомандувачем Олександром Сирським шкодять обороні. Він визнає різні погляди на реформу чи інновації, але називає діалог конструктивним. На перший день роботи в Міноборони Михайло Федоров показав Сирському свою візію війни, і, за його словами, заперечень не було.
Один із практичних результатів взаємодії — базовий рівень підтримки бригад. Кожна бригада має щомісяця отримувати прогнозовану кількість дронів і НПК, корпуси — прогнозоване забезпечення. Узгодження тривало три місяці, але рішення ухвалили.
Міноборони також створило близько 160 критеріїв оцінки бригад і рейтинг бойової ефективності. Він враховує звільнену або втрачену територію, українські втрати і втрати ворога. Базовий орієнтир — 10 втрат ворога на одну українську, бажаний — 20 до 1. У травні, за словами керівника міністерства, Україна знищила 252 росіяни на квадратний кілометр, тоді як у жовтні торік було 67.
Експорт зброї України: дрони, партнери і приватний сектор
Очільник Міноборони робить ставку на приватний сектор, відкриті ринки й конкуренцію. Він визнає, що державні підприємства мають сильні продукти — зокрема «Нептун» і дрони «Лютий», — але загалом державний сектор потребує реформи і часто не витримує темп приватних компаній.
Експорт зброї держава бачить за формулою «купуємо або відпускаємо». Якщо Україна може викупити продукт, вона купує. Якщо ні — дозволяє компанії експортувати. Але експорт відкриватиметься лише для країн, які підписали з Україною drone deal. Кілька держав уже підписали такі документи, у перспективі у Міноборони очікують десятки.
Сенс експорту — не лише продаж дронів. Україна пропонує партнерам досвід реальної війни, спільне виробництво, технології, компоненти і дані. Це має посилювати переговорну позицію щодо PAC-2, PAC-3, фінансів і довгострокової підтримки.
Рамштайн і Європа: чому партнери більше вірять в український план
На першому для нового міністра «Рамштайні» атмосфера була важкою. Перед зустріччю по Києву прилетіло більше балістичних ракет за одну ніч, ніж Україна тоді отримувала антибалістичних ракет від партнерів за місяць. Партнери, за його словами, натякали, що, можливо, час сідати за стіл.
Українська відповідь була іншою: справедливий мир — так, капітуляція — ні. Партнерам показали цифри: у грудні Україна знищила 35 тис. росіян і тяжко поранила ще більше. На наступних зустрічах настрій уже був іншим — союзники побачили зв’язок між планом і результатами на полі бою.
Цього року Україна планує отримати $60 млрд допомоги. Уже оголошено приблизно $40 млрд, а разом із європейським кредитом сума перевищує $60 млрд. Серед ключових донорів — Німеччина, Норвегія, Нідерланди, Швеція і Данія.
Це перший рік без фінансової допомоги США. Але через PURL європейські гроші використовуються для купівлі американських систем ППО та антибалістичних ракет. Європа повільна й бюрократична, але в Міноборони вважають, що це вже інша Європа, ніж у 2022 році.
російський тіньовий флот, Німеччина і прогноз на 2026 рік
Удари по російській економіці міністр оборони називає окремим напрямом війни. Через конфлікти на Близькому Сході, за українськими оцінками, рф може заробляти до $150 млн на день, а це десятки мільярдів додаткових доларів на війну. Тому треба бити по НПЗ, тиснути на тіньовий флот, посилювати санкції й працювати з партнерами над юридичними механізмами.
Серед європейських партнерів окремо виділяється Німеччина. Вона, за словами Михайла Федорова, нині найбільше допомагає Україні фінансово. Міністр оборони Борис Пісторіус відвідував прифронтовий район приблизно за 20–25 км від лінії зіткнення і побачив роботу дронового штурмового підрозділу. Німеччина виділяє 500 млн євро саме на фінансування таких підрозділів.
На питання про прогноз на 2026 рік очільник Міноборони не дає публічного сценарію. Він говорить лише, що Україна має варіанти дій на різні випадки, зокрема на російську мобілізацію. Якщо нинішнє вікно можливостей закриватиметься, Україна має відкривати інше.
Українські втрати: як Міноборони хоче зменшити ціну війни
Абсолютні цифри українських втрат міністр не називає, але говорить про позитивну тенденцію останніх місяців: менше загиблих, зниклих безвісти і поранених. Для Міноборони це головний показник ефективності реформи.
Рейтинг бойової ефективності має стимулювати підрозділи зменшувати власні втрати і водночас збільшувати втрати ворога. Бригади з позитивним балансом отримуватимуть додаткові бали і фінансування. Це спроба зробити збереження людей не лише моральним пріоритетом, а й частиною управлінської системи.
У міністерстві розраховують, що Middle Strike, ефективніша артилерія, далекобійні 155-мм снаряди, дрони, високоточна зброя і автономні рішення мають змінити баланс на фронті. Майбутнє артилерії Михайло Федоров бачить у лазерному наведенні, більшій дальності й високій точності. Усі види зброї, за його логікою, мають ставати точнішими, а дрони — поступово переходити від операторського управління до автономності.
Висновок: інтерв’ю Федорова як карта нової оборонної політики
Головне в інтерв’ю Михайла Федорова не одна фраза про Крим, не чутки про Сирського і не історія про Starlink. Усі ці епізоди складаються в більшу картину: Міноборони намагається змінити спосіб, у який Україна веде війну.
У цій моделі корупція в закупівлях, ТЦК, іноземці на фронті, дрони, Palantir, Delta, Starlink, ППО, експорт зброї, Рамштайн і удари по економіці рф — не різні теми, а частини однієї оборонної архітектури.
Україна не може перемогти росію дзеркальним змаганням ресурсів. Її шанс — у швидкості рішень, точності даних, конкуренції, технологіях і здатності масштабувати те, що дає результат. Саме тому реформа Міноборони для Михайла Федорова — не адміністративне оновлення, а спосіб повернути Україні ініціативу у війні.