Федоров після звільнення: про Зеленського, забрану надію, плани та новий етап війни

Михайло Федоров після кадрових змін не розкриває деталей розмов із Володимиром Зеленським, але дає зрозуміти, що залишати технологічну війну не збирається. Про «забрану» в українців надію, своє майбутнє без попередньої посади, зв'язок з Ілоном Маском та нову фазу війни Федоров розповів Кеолану Робертсону на його YouTube-каналі.

Федоров і Зеленський після кадрових змін: «Моя задача — знайти шлях»

Деталі розмов із президентом Михайло Федоров залишив за межами публічної дискусії. Натомість він сформулював спільне завдання: знайти рішення, які дозволять Україні вийти з нинішньої ситуації сильнішою та продовжити роботу заради перемоги над ворогом.

Кадрові зміни, за оцінкою ексміністра, не дали росіянам додаткових можливостей скористатися ситуацією. В оборонній системі залишається багато людей — у Міністерстві оборони, Генеральному штабі та безпосередньо на полі бою.

Саму роботу міністра оборони у країні, що воює, Федоров називає складним викликом із постійним тиском: на полі бою, у повітрі та всередині системи.

За його оцінкою, за півроку команда змогла продемонструвати, як перехоплювати ініціативу противника та підвищувати ефективність системи. Найважливішим результатом Михайло Федоров вважає розуміння механізму, який дозволяє Україні боротися з росією у кожному новому технологічному циклі незалежно від того, хто саме очолює відомство.

«У людей забрали надію»: як Федоров пояснив суспільну реакцію

Найгостріше у розмові колишній урядовець висловився про реакцію українців на останні події. На його думку, проблема значно ширша за його власне прізвище.

Федоров вважає, що в людей забрали надію — і називає це одним із найгірших рішень щодо власного суспільства. Українці хочуть розуміти, як у державі ухвалюються рішення, чому надія може так швидко зникнути та що потрібно зробити, аби її повернути.

Йдеться не лише про кадрові перестановки. Михайло Федоров говорить про надію на зупинку війни, відбудову країни та пошук найкращого способу протистояти росії.

Самі протести ексміністр трактує інакше — як свідчення того, що в Україні збереглися громадянське суспільство, демократія та цінності, за які країна воює. На його думку, особливо важливо не втратити їх саме під час повномасштабної війни.

Що робитиме Михайло Федоров далі: «Я не можу просто дивитися»

Залишатися осторонь війни Федоров не планує. Він говорить про команду, накопичений досвід та власну мотивацію продовжувати роботу над технологічними рішеннями для України навіть без попередньої посади.

Конкретний формат наступного етапу Михайло Федоров поки не назвав, зазначивши лише, що незабаром стане зрозумілий конкретний шлях.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Показовою є його оцінка власної роботи у Мінцифри. Попри відповідальність за телекомунікації та державні послуги, близько 90% часу, за словами ексміністра, він займався війною. Саме в цей період команда реалізувала низку своїх найуспішніших проєктів.

Тепер Федоров розраховує створити нові рішення, які можуть стати технологічними «геймчейнджерами». Команда, за його словами, не збирається втрачати накопичені навички та спроможність генерувати ідеї для розвитку країни.

Війна дронів наближається до межі, за якою людей на фронті стане менше

Технологічна частина розмови пояснює, чому Михайло Федоров не збирається залишати Defense Tech.

Уже зараз висока концентрація дронів радикально ускладнює пересування біля лінії бойового зіткнення. За його словами, щоб зайти на першу лінію, може знадобитися 7–10–12 днів. Якщо безпілотників стане в рази більше, пересування буде складним не лише на першій, а й на другій та третій лініях.

Зміни вже видно у повітрі: дрони дедалі частіше збивають інші дрони. Наступним етапом ексміністр називає протистояння автономних безпілотників та автономних роботизованих систем.

Люди у цій моделі формуватимуть операції, розвиватимуть програмне забезпечення та створюватимуть нові рішення через R&D, тоді як безпосередню присутність військових на першій лінії потрібно максимально скорочувати.

Якщо війна триватиме місяці й роки, Федоров прогнозує тотальну роботизацію фронту та значно ширше застосування штучного інтелекту.

Defense Tech України живе в іншому темпі: дрон змінюється 3–4 рази на рік

Ще два-три роки тому, за словами Михайла Федорова, частина міжнародних партнерів не розуміла, чому Україна настільки активно інвестує у безпілотники. Тепер ключові партнери вже усвідомлюють, що майбутнє війни пов'язане з дронами та роботизованими технологіями.

Але визнати нову реальність недостатньо. Потрібно змінити сам підхід до створення зброї.

Один дрон протягом року може кардинально змінитися три-чотири рази, не враховуючи десятків менших модифікацій. Тому R&D більше не може працювати за багаторічними циклами — продукт потрібно оновлювати фактично в режимі реального часу.

На перший план виходять три параметри: ціна, можливість швидкого масштабування та постійний зворотний зв'язок із поля бою. Саме вони, на думку Федорова, стали фундаментом сучасної війни.

Реактивні «шахеди» та КАБи: як змінилася війна в повітрі

Особливо помітною технологічна гонка стала протягом останніх пів року.

росія, за словами колишнього урядовця, почала використовувати «шахеди» з реактивними двигунами та КАБи з новими антенами. Її мета — ізолювати прифронтові регіони України та завдавати ударів по економіці й енергетиці.

Україна зі свого боку проводить ударні місії, працюючи над ізоляцією Криму та логістики противника.

Ситуація змінюється щодня, тому наступний технологічний крок Федоров пов'язує з масовим застосуванням сенсорів, роботів та автономних систем. Завдання — максимально замінювати ними людей на першій лінії та спробувати отримати перевагу над росією саме в технологічній площині.

Україна формує доктрину війни, до якої частина НАТО ще не готова

Михайло Федоров вважає, що в Україні вже формується доктрина майбутньої війни. Країна створила нову дронову індустрію, почала працювати зі штучним інтелектом і цифровими платформами, розвинула виробництво ракет, безпілотників та наземних платформ.

На зустрічах із міністрами оборони держав НАТО українська сторона пояснювала, як змінилося поле бою, чому воно прийшло до нинішньої моделі та що може відбутися далі.

За оцінкою Федорова, багато країн НАТО ще не готові до війни майбутнього. Нова система безпеки може будуватися на дешевих автономних технологіях, здатних дати навіть невеликій державі можливість захиститися від значно більшої загрози.

Ексміністр вважає, що створені в Україні технології будуть потрібні світові ще десятиліттями, а сама країна має шанс стати одним із ключових постачальників новітніх Defense Tech-рішень.

Федоров і Маск залишаються на зв'язку, але Україні потрібна власна система

Комунікація Михайла Федорова з Ілоном Маском триває понад чотири роки і продовжується зараз.

За словами ексміністра, за цей час сторонам вдалося вирішити багато проблем та знаходити вихід навіть зі складних, зокрема ідеологічно чутливих, ситуацій. Він сподівається, що цей контакт і надалі допомагатиме Україні отримувати нові технології.

Водночас Федоров наголошує на необхідності власного рішення. Україні потрібен аналог захищеного зв'язку, який міг би працювати над територією росії та допомагати знищувати спроможності противника атакувати Україну.

Після кадрових змін головна ставка Федорова — швидше змінювати війну

Кадрова історія стала відправною точкою розмови, але її головний технологічний висновок виходить далеко за межі однієї посади.

Михайло Федоров описує війну як безперервну конкуренцію швидкості: технологія, яка працює сьогодні, через кілька місяців може потребувати кардинальної перебудови. Перевагу отримує сторона, яка швидше бачить зміну, отримує зворотний зв'язок із фронту, модернізує продукт і масштабує його.

Саме цю компетенцію команда ексміністра планує зберегти після кадрових змін. Наступний етап війни він бачить уже не просто як масове застосування безпілотників, а як протистояння автономних систем, у якому людей на першій лінії має ставати менше, а швидкість технологічної адаптації — більшою.