Дослідники виявили механізм мозку, який може пояснити надмірні реакції страху при ПТСР

Страх може не лише допомагати мозку розпізнавати небезпеку, а й розмивати межу між загрозливими та безпечними ситуаціями. Такого висновку дійшли дослідники з Університету Макгілла та Університету Торонто-Скарборо.

Відкриття може допомогти пояснити, чому люди з тривожними розладами та посттравматичним стресовим розладом іноді відчувають загрозу там, де її немає, пише ScienceDaily.

Як страх змінює сприйняття безпеки

Читайте також: Людський мозок — це досконала система, заточена на виживання. Коли ми стикаємося з небезпекою, вмикається миттєва, еволюційно закріплена реакція «завмри і тікай» (freeze-and-flee). Цей інстинкт допомагає широкому спектру тваринних видів уникнути хижаків, що є ключем до виживання. Однак, у сучасному світі ця «вроджена реакція на загрозу» може спричиняти проблеми, якщо вона залишається в режимі «перевантаження» (overdrive). Саме ця гіперактивна система призводить до тривожних розладів та посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Журнал MedicalXpress повідомив про глибоке дослідження, проведене Університетом Колорадо в Боулдері, яке ідентифікувало механізм, що дозволяє мозку вимикати «сигнал тривоги». Ми підготували детальний виклад найважливішого: як вчені знайшли нейронний ланцюг, що вчить нас адаптуватися до хибних загроз.

Учені провели експерименти на мишах, яких навчили розрізняти два середовища:

Підписуйтеся на наші соцмережі

Дослідники очікували, що мозок формуватиме окремі нейронні уявлення про ці місця. Однак спостереження показали, що активність нейронів почала перекриватися: спогади про безпечне та загрозливе середовища ставали менш відокремленими.

За словами старшого автора дослідження Марка Брендона, доцента кафедри психіатрії Університету Макгілла та дослідника Дослідницького центру Дугласа, страх може не загострювати, а навпаки — послаблювати розрізнення між небезпекою та безпекою.

Чому мозок може віддавати перевагу швидкості, а не точності

Дослідники припускають, що перекриття нейронних уявлень має еволюційне пояснення. Воно допомагає мозку швидше відновлювати спогади про попередню загрозу та реагувати на потенційну небезпеку.

Такий механізм має зворотний бік: мозок може сприймати нешкідливу ситуацію як загрозливу. З погляду виживання помилкова тривога іноді менш небезпечна, ніж запізніла реакція на реальну загрозу.

Особливу увагу науковці приділили вентральному гіпокампу — частині гіпокампу, залученій до обробки емоційно значущих переживань. Ця ділянка може бути частиною системи, яка обирає швидку захисну реакцію замість точного розрізнення ситуацій.

Як це може пояснити тривогу та ПТСР

Результати можуть допомогти зрозуміти, чому люди з ПТСР іноді гостро реагують на звуки, зображення або обставини, які нагадують їм про травматичний досвід, навіть якщо безпосередньої небезпеки немає.

Дослідники припускають, що в таких випадках звичайний механізм виживання може працювати надто інтенсивно. Мозок швидко переходить у режим очікування небезпеки, навіть коли ситуація безпечна.

Інші матеріали

• «Захищена» флешка Lenovo з відбитком пальця виявилася звичайною SD-карткою без шифрування
• Хакери атакували холодильники у магазинах Європи: що сталося
• Українці мають заробляти на великій нерухомості: Віктор Бойчук, CCO S1 REIT про культуру співвласності
• У космосі знайшли «Голову кота» з червоним оком: де розташована незвична структура
• «Гербера-2» б’є далі й сильніше: що відомо про новий дрон рф