До 30 літрів в одні руки: як українські удари вибивають з ладу паливну систему росії

3 хвилин читання

Українські далекобійні удари по нафтовій інфраструктурі росії вже бʼють не лише по окремих НПЗ, а по всій паливній системі країни. Переробка падає, на заправках повертаються ліміти, а під загрозою опинилися ключові експортні маршрути, повідомляє Міноборони.

До 30 літрів в одні руки: як українські удари вибивають з ладу паливну систему росії. Фото: Exilenova+

Як українські дрони впливають на роботу російських НПЗ

Наприкінці жовтня — у листопаді Україна помітно посилила удари по:

Читайте також: Глава дипломатії ЄС Кая Каллас назвала удари України по російських НПЗ самообороною, а Київ заявляє, що відновить їх.
  • НПЗ, 
  • сховищах, 
  • насосних станціях,
  • експортних терміналах.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Лише за один тиждень атаки українські дрони порушили роботу 9 з 35 найбільших російських НПЗ. Галузеві джерела агентства оцінювали скорочення фактичної переробки приблизно на 30% — до 200 тисяч тонн нафти на добу.

Financial Times писала, що поза роботою могли опинитися 20–35% російських нафтопереробних потужностей, а росія почала завозити бензин морем, зокрема з Туреччини, Марокко та Єгипту.

Наслідки вже відчувають на заправках. 9 листопада стало відомо про повернення обмежень на продаж пального: у низці регіонів покупцям дозволяли купити не більше 30 літрів бензину в містах і 50 літрів на трасах, а також обмежували продаж у каністри.

Про проблеми повідомляли в Карелії, Бурятії, Забайкальському та Красноярському краях, Новосибірській, Архангельській і Пензенській областях. Попередні обмеження почали скасовувати лише наприкінці жовтня, тож ринок так і не встиг стабілізуватися.

Швидко відновити заводи не вдасться. За оцінкою Міжнародного енергетичного агентства, незначні пошкодження установок первинної переробки можна усунути за тиждень-два, але ремонт складного обладнання — каталітичного крекінгу, гідрокрекінгу чи риформінгу — триває в середньому шість-вісім місяців.

Під ударом і експорт. У ніч на 11 листопада Сили оборони атакували порт Усть-Луга в Ленінградській області. За попередніми даними Генштабу ЗСУ, пошкоджено пʼять резервуарів з нафтопродуктами загальним обсягом 150 тисяч кубометрів, установку гідрокрекінгу, насосну станцію та причал для завантаження танкерів.

Усть-Луга — один із ключових терміналів російського морського експорту разом із Приморськом і Новоросійськом. У 2025 році через порт проходило близько 1,15 млн барелів нафти й нафтопродуктів на добу — приблизно 20% морського нафтового експорту росії.

У ніч на 13 листопада після атаки дронів спалахнули пожежі в південній промзоні Волгограда. Там працює НПЗ «ЛУКОЙЛ-Волгограднефтепереработка» потужністю близько 14 млн тонн нафти на рік — це приблизно 5% усієї російської переробки. 

До 30 літрів в одні руки: як українські удари вибивають з ладу паливну систему росії. Фото: Міноборони

У Міноборони застерігають: удари не зупиняють автоматично постачання пального армії й не позбавляють Кремль нафтових доходів, адже в росії є резерви, інші НПЗ, трубопроводи та можливість перерозподілити виробництво.

Проте кожне пошкодження великого підприємства збільшує навантаження на решту системи, а ремонти, імпорт пального та перебудова логістики потребують часу й грошей. Тож наслідки ударів можуть накопичуватися місяцями.