Дата-центр неподалік бази НАТО: Латвія перетворюється на провайдера хмарних сервісів і кіберзахисту
Глобальний збій у хмарному сервісі Amazon цього тижня, попередні збої у Microsoft і проблеми у сервісах Google, непередбачувана тарифна політика Білого дому і, головне, сусідство з росією змушують європейців шукати власні рішення, як убезпечити дані і діяльність своїх бізнесів.
Коли майже рік тому в Балтийському морі пошкодили підводний інтернет-кабель між Швецією і Литвою, клієнти латвійського телеком-оператора Tet нічого не помітили. CEO компанії Улдіс Татарчукс розповідає про цей випадок з неприхованою гордістю. Він каже, що мережа тоді сама перемкнула трафік між 6 дата-центрами, а інженери Tet продовжили чергування. Іншого разу команда провайдера 72 години поспіль відбивала масовану кібератаку на українського клієнта — і сервіс вистояв.
Як латвійський провайдер Tet зростає у Європі
За два десятиліття компанія Tet виросла з оператора фіксованого зв’язку в мультисервісного хмарного провайдера з 6 дата-центрами та майже 450 серверними стійками. Вузли — у Ризі, Києві, Стокгольмі, Гельсінкі, Таллінні та два майданчики у Франкфурті (рознесені приблизно на 150 км).
Компанія розгортає GPU-кластери для AI, інвестує у quantum-safe і системно виходить за межі Латвії і півночі Європи. Вона вже стала одним із значних гравців в Німеччині, планує збільшити присутність у Польщі, готується до старту у Молдові і посилює партнерство з великим українським бізнесом.
Хмарний бізнес: маленький ринок удома, але великі амбіції назовні
Все населення Латвії сьогодні не перевищує 1,9 млн людей (це, нагадаємо, на мільйон менше, ніж у Києві), а до 2050 року воно взагалі може скоротитись до 1,5 млн. Саме тому в Tet вирішили зростати за кордоном. Компанія свідомо конкурує з гравцями сусідніх країн Балтії і Скандинавії, придивляється до Польщі з Німеччиною і водночас підсилює присутність в Україні.
Плани, м’яко кажучи, амбіційні: провайдер планує охопити сервісами 2500 км довкола Риги та Франкфурта (роботу в Німеччині називають просто «активна»). На черзі — Молдова (cloud-нода) і Польща, де компанія нещодавно виграла тендер.
Атаки на українських клієнтів Tet після 24 лютого зросли у 4 рази
В Україні Tet почав працювати 12 років тому — у розпал Революції Гідності. Маріс Сперга, директор департаменту B2B-рішень Tet, за цей час понад 30 разів приїздив до Дніпра, Києва і Харкова.
Партнерство з великим українським бізнесом значно масштабувалося після початку повномасштабного вторгнення росії. Маріс згадує, що екстрену міграцію даних для українців компанія почала вже на світанку 24 лютого 2022 року.
Своїх українських клієнтів в Tet не називають з питань безпеки, хоча уточнюють, що серед них є одна з найбільших рітейл-мереж і великий експортер м’яса птиці.
Підписуйтеся на наші соцмережі
За технологічним розвитком і цифровими сервісами України латвійська компанія слідкує ретельно. Її топи з повагою кажуть про те, як швидко наша країна вирішує більшість проблем в ситуації війни.
З лютого 2022 року:
- Кількість кібератак на урядові структури і критичну інфраструктуру, включаючи і спрямовані проти українських клієнтів, зросла в 4 рази;
- DDoS — 2–3 на день;
- приблизно 1000 фішингових спроб щомісяця, навіть на адресу самого провайдера.
- з поширенням ШІ-чатботів кількість атак на зросла на 4100%.
Tet інтенсивно будує фізичну і хмарну інфраструктуру:
- Компанія має 6 дата-центрів у Латвії, майже 450 стійок, приватні канали, точки присутності у Балтії та Києві.
- Два — у німецькому Франкфурті для георезерву, майданчики рознесені приблизно на 150 км.
- Три нові підземні кабелі для міжнародної стійкості.
Один із шести дата-центрів у Латвії свідомо побудували неподалік бази НАТО та Ризької ГЕС, під захистом ППО.
Дата-центр DC7 відкриється для перших клієнтів через рік
Окрема гордість для компанії — це її майбутній дата центр DC7, який має збільшити хмарні потужності приблизно на 50%. Попит на нього вибуховий: від медицини до фінансів.
- Будівництво дата-центру DC7 стартувало в травні цього року, а вже в жовтні українські журналісти побачили внутрішні роботи в першій черзі будівлі. Дата-центр орієнтований на критичні ІТ-навантаження держави та бізнесу, з автоматизованим керуванням інфраструктури й готовністю до AI/ML-обчислень.
- Всередині корпусу передбачені дві зали. За планом, вже у вересні 2026 року клієнтів має прийняти перша серверна зала на 112 стійок. До кінця 2028 року має стати до експлуатації друга черга, ще на 112 стійок.
- Окремий контур сертифікований на майже 1 МВт ІТ-навантаження. Уже зарезервовано приблизно 200 кВт для клієнтів. Серед них є і українські.
- DC7 матиме сертифікацію Tier III і цільову доступність 99,982%.
Безпека будівництва
- Всі матеріали, обладнання і будівельна техніка – європейські і американські (компанія враховує ризики вторинних санкцій)
- Несучі та протипожежні стіни мають 60-хвилинну вогнестійкість.
- Додатково для пожежної безпеки задіяний інертний газ. Викид за секунди витісняє кисень і гасить полум’я без води чи піни.
- Крім того, у дата-центрі є «кімната в кімнаті» для ізоляції. Частина огороджувальних конструкцій виконує роль екранування (аналог «клітки Фарадея») від ЕМ-завад.
- Три рівні фізичної безпеки: охорона та реєстрація → турнікети/картки → шлюзи з біометрією (відбиток пальця) та супроводом. Відеосистеми Bosch виявлятимуть підозрілі об’єкти.
- Резервне живлення будуть забезпечувати акумулятори і дизель-генератори, підключені за подвійною схемою. Дизпальне для них — синтетичне «зелене» дизпаливо (HVO, Neste): не парафінізується, може зберігатися до 10 років. Воно дорожче за звичайне, але стабільніше.
Безпека обладнання і даних
Повітряні охолоджувальні стіни (glycol loop) без фальшпідлоги: холодне повітря подається в зал, проходить крізь стійки, тепло відбирається гліколевим контуром. Така схема надійно тягне приблизно 30 кВт/стійку.
Для AI-навантажень 50–100 кВт/стійку потрібне вже рідинне охолодження (Liquid Cooling):
- Direct-to-Chip (D2C): до серверів підводяться подання/повернення з «холодною» рідиною; тепло знімається безпосередньо з CPU/GPU.
- Іммersion (занурення у діелектричну рідину) — як опція: сервери повністю занурюються в діелектрик, який не проводить струм і відводить тепло.
Навіщо ШІ-чипам від Nvidia потрібно рідинне охолодження
- Сучасні GPU-сервери (на відеокартах Nvidia H.200 та L.40) споживають 10-20 кВт/сервер, а щільність кожної стійки доходить до 100 кВт.
- Повітря неефективне при такій щільності; перегрів CPU/GPU без охолодження за 15–20 с може знищити сервер. Вартість кожного — до €250 тис., бо сучасні ШІ-карти Nvidia коштують близько €30 тис.
- Тому рідинні контури та подвійне резервування охолодження є критичними для дата-центру такого рівня.
- Під стійками облаштований заглиблений технічний канал («басейн») не для людей, а для прокладання труб Liquid Cooling та сервісу. Це альтернатива фальшпідлозі: чисті проходи зверху, вся «сантехніка» знизу.
DC7 постачатиме тепло цілому місту
Інженери ЦОД на етапі проєктування розуміли, що навіть подвійні системи охолодження не ліквідують проблему відводу тепла від ШІ-серверів. Тому DC7 першим у Латвії відбиратиме тепло серверів і передаватиме його комунальним службам сусіднього міста Саласпілс. На виході місто отримає від ЦОД воду температурою майже 30 °C. Влітку вона піде на гаряче водопостачання, а взимку — на опалення міста.
Таким чином, Саласпілс, містечко з 18 тис. мешканців, отримає котельню з ШІ-серверами, а ЦОД значно зекономить на охолоджувачах і компресорах та зменшить викиди CO₂.
Чому суверенна хмара стала пріоритетом для латвійців
Сьогодні Tet — це IaaS, об’єктні сховища, приватні з’єднання з гіперскейлерами та курс на Sovereign Cloud для держсектору, фінансів, оборони.
Чому суверенна хмара краще за гіперскейлерів (провайдерів глобальних хмарних сервісів типу Google, Amazon тощо), в компанії пояснюють перш за все європейською юрисдикцією даних, а по-друге, близькістю команд і персоналізованим сервісом.
Деякі факти про Tet
- До 70% домогосподарств у Латвії мають оптичний інтернет від Tet — до 1 Гбіт/с download/upload. У Ризі таких уже 80%.
- Компанія бандлить хмару з електроенергією, широкосмуговим доступом, ТБ та керованими IT-послугами для SMB.
- Компанія будує транскордонні quantum-safe канали Латвія — Литва —Польща — Німеччина.
- Post-quantum cryptography — інтеграція алгоритмів наступного покоління у державні та корпоративні системи. У проєкти залучена, зокрема, Рада нацбезпеки України.
- Компанія створила пілотні AI-продукти для двох великих лікарень з чітким ROI: зменшили кількість вхідних дзвінків на 14% за рік, подвоїли кількість авто-відповідей, голосові анкети перед візитом та автоматична транскрипція економлять 15–20 хв на прийомі, переносячи час із «збору даних» на професійну розмову з лікарем.
- Tet виграла тендер агенції кібербезпеки ЄС та стала хазяйкою цьогорічних навчань з кібероборони НАТО Locked Shields. Цілий поверх головного офісу компанії на тиждень віддали 300 найкращим спеціалістам з кібербезпеки.
Регіональний оператор Tet стає європейським хмарним гравцем. Компанія має все: залізо і канали, людей тп емпатію, AI-практику й quantum-safe на горизонті. Клієнт отримує не тільки «сервери й SLA», а спокій: мережа витримає, дані залишаться в ЄС, а на іншому кінці дроту — живі інженери, які піднімуть сервіс хоч серед ночі.