Данило Гетманцев про податки, МВФ і головні ризики для бюджету

Україна наближається до наступного перегляду програми Міжнародного валютного фонду з низкою відкладених або не завершених рішень. Серед них — оподаткування доходів із цифрових платформ, скасування пільги на міжнародні посилки до €150, цифровізація Податкової та посилення боротьби з тіньовою економікою.

Чому ці реформи важливі не лише для бюджетних надходжень, а й для доступу України до міжнародного фінансування, голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев пояснив в інтерв’ю YouTube-каналу «Шелтер».

Однією з центральних тем розмови став законопроєкт №15111-д про міжнародний автоматичний обмін інформацією щодо доходів із цифрових платформ та оподаткування таких доходів. Верховна Рада ухвалила його 9 червня 2026 року, однак документ досі очікує на підпис президента.

Податкові реформи в Україні: чому МВФ більше не хоче відкладень

Програма МВФ є для України не лише джерелом кредитів самого Фонду. Вона слугує орієнтиром для Європейського Союзу, Світового банку, іноземних урядів та інших партнерів, які оцінюють здатність країни виконувати взяті зобов’язання.

Чотирирічна програма розширеного фінансування передбачає близько $8,1 млрд. У червні 2026 року Україна та МВФ досягли домовленості на рівні персоналу щодо її першого перегляду. Після схвалення Виконавчою радою країна мала отримати близько $690 млн, а загальна сума виплат за програмою — зрости приблизно до $2,2 млрд.

За словами Гетманцева, можливий зрив домовленостей вплине не лише на гроші самого Фонду. Чинна програма є сигналом для інших кредиторів і донорів, тому невиконання структурних маяків може ускладнити доступ до ширшого пакета зовнішньої підтримки.

Раніше МВФ погоджувався переносити строки окремих реформ. Це могло створити у частини депутатів враження, що політично складні рішення можна відкладати й надалі.

Данило Гетманцев стверджує, що під час останніх переговорів представники Фонду дали зрозуміти: можливості для нових перенесень звужуються. Накопичення невиконаних зобов’язань підвищує ризик затримки наступних виплат.

Податок на OLX: кого охопить оподаткування цифрових платформ

«Податок на OLX» — неофіційна і спрощена назва правил оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Вони стосуються продажу товарів, оренди майна, пасажирських перевезень, доставки та інших платних послуг, організованих через онлайн-сервіси.

Платформи повинні передавати податковим органам інформацію про доходи користувачів. Це має спростити їх облік і створити однакові правила для людей, які систематично заробляють через цифрові майданчики.

Гетманцев заперечує твердження, що закон запроваджує податок на кожен випадковий продаж особистих речей. За його словами, документ передбачає звільнення від оподаткування продажів товарів фізичною особою через платформу в межах €2000.

Саме тому голова фінансового комітету називає маніпулятивним формулювання про «податок на шкарпетки». На його думку, нові правила розмежовують епізодичний продаж власних речей і систематичну комерційну діяльність.

Водночас офіційне роз’яснення Міністерства фінансів уточнює: електронні дошки оголошень, які лише рекламують товар або послугу й не беруть участі в розрахунках, не підпадатимуть під нове регулювання.

Данило Гетманцев також заявив, що закон підтримують компанії, які працюють на ринку цифрових платформ. Для них важливі прозорий облік операцій і рівні умови конкуренції з продавцями, які регулярно отримують дохід, але не декларують його.

Чому закон про цифрові платформи досі не підписаний

Ухвалений документ містить поправку щодо фінансового моніторингу політично значущих осіб — PEP. У медіа саме її називають можливою причиною затримки підписання, однак офіційного підтвердження цього немає.

Поправка передбачає, що підвищений рівень ризику для PEP має бути обґрунтований. Сам статус політично значущої особи або родинний зв’язок із нею не повинен автоматично ставати підставою для відмови у банківському обслуговуванні.

Гетманцев пояснює появу цієї норми недоліками у практиці фінансового моніторингу. Банки можуть блокувати операції або припиняти роботу з клієнтами за формальними ознаками, побоюючись штрафів Національного банку.

За його позицією, фінансовий моніторинг має перешкоджати легалізації злочинних доходів, але не створювати бар’єри для законних платежів. Ризик повинен визначатися з урахуванням походження коштів, доходів клієнта та сутності операцій.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Європейські партнери мають застереження щодо поправки. Водночас Данило Гетманцев очікує, що уряд і представники ЄС знайдуть компроміс, оскільки непідписання закону створює ризик невиконання домовленостей із Єврокомісією та МВФ.

Посилки до 150 євро: чому пільгу планують скасувати

Ще одним складним рішенням є скасування звільнення від ПДВ для товарів у міжнародних посилках вартістю до €150. Під час попереднього голосування парламенту не вистачило дев’яти голосів для ухвалення відповідних змін.

Пільга вигідна покупцям, які замовляють недорогі товари за кордоном. Водночас українські виробники й торговельні компанії вважають її дискримінаційною: імпортна продукція може потрапляти в Україну без ПДВ, тоді як український товар продається з повним податковим навантаженням.

За наведеними головою податкового комітету даними, близько 75% такого імпорту припадає на китайські товари. Це створює податкову перевагу для іноземного виробника перед українським.

Пільга також стимулює перенесення складів або виробництва за кордон. Компанія може організувати роботу в іншій країні, а потім відправляти товари в Україну окремими посилками в межах неоподатковуваного ліміту.

У такому разі держава втрачає не лише ПДВ, а й податки із зарплат, прибутку підприємств та діяльності суміжних компаній. Міністерство фінансів також вказує на практику штучного дроблення комерційних партій на «особисті» посилки до €150 для уникнення оподаткування.

Запропонована модель передбачає оподаткування імпортованих товарів, придбаних через електронні платформи, починаючи з нульової вартості, а обов’язок нараховувати й сплачувати ПДВ має покладатися на маркетплейс.

Гетманцев називає це рішення одним із найскладніших для парламенту, оскільки його наслідки покупець відчує одразу, а користь для українського виробництва та бюджету проявлятиметься поступово.

Детінізація економіки: де бюджет втрачає понад трильйон гривень

Детінізація економіки, за оцінкою Данила Гетманцева, потенційно може додати бюджету понад 1 трлн грн податкових надходжень. Отримати всю суму одразу неможливо, однак поступове скорочення тіні здатне створити ресурс для зарплат, пенсій та інших соціальних видатків.

Ключова проблема — нерівні умови роботи. Частина торговельних мереж сплачує ПДВ і податок на прибуток, тоді як інші дроблять великий бізнес між тисячами фізичних осіб — підприємців.

Як приклад Гетманцев навів торговельну мережу, яка, за його словами, використовує близько 3500 ФОПів і завдяки такій моделі отримує додаткові 7–8% маржинальності.

Відсутність фіскального чека не гарантує покупцеві нижчої ціни. Вартість товару визначає ринок, тоді як несплачений податок може залишатися додатковим доходом продавця або бути частиною корупційних домовленостей.

Голова фінансового комітету безпосередньо пов’язує масштаби тіньової економіки з низькими соціальними стандартами. Чим менше реальних оборотів декларує бізнес, тим менше ресурсів держава має для фінансування пенсій і зарплат бюджетників.

Податкова реформа: які результати дала детінізація бізнесу

У деяких секторах боротьба з тіньовою економікою вже дала вимірюваний результат. За даними, наведеними Данилом Гетманцевим, надходження від грального бізнесу зросли з 200 млн грн у 2021 році та 730 млн грн у 2022-му до 17 млрд грн у 2024 році.

Політик пояснює цю динаміку частковим відбіленням ринку після розслідування схем міскодингу — маскування платежів за азартні ігри під інші види операцій.

Водночас до половини грального ринку, за його оцінкою, може залишатися в тіні. Однією з головних проблем є відсутність повноцінної державної системи онлайн-моніторингу азартних ігор.

Вона мала запрацювати 1 жовтня 2025 року, але повного обліку ставок, внесених коштів і виграшів досі немає. Через це Податкова не бачить операцій усередині систем операторів і має труднощі з визначенням реальної бази оподаткування.

Позитивні зміни відбулися і на ринку пального, де, за словами Гетманцева, зросли платежі ПДВ і податку на прибуток у розрахунку на літр. Проте стійкість таких результатів залежить від постійної роботи контролюючих і правоохоронних органів.

Тіньовий ринок тютюну: чому попередні результати втрачено

У 2024 році частку нелегального тютюнового ринку вдалося знизити з 25% до 12,5%. Згодом, за словами Гетманцева, вона знову наблизилася до 20%.

Проблемою є не лише контрабанда, а й контрафакт, який виробляють усередині України. Якщо нелегальні сигарети вигідніше реалізувати на внутрішньому ринку, ніж переправляти до ЄС, продукція залишається в країні.

Данило Гетманцев порівнює детінізацію з м’язом, який потрібно тренувати щодня. Послаблення контролю швидко повертає старі схеми навіть у галузях, де держава вже досягла прогресу.

Цифровізація податків: чому електронний аудит не працює

Цифровізація податків повинна скоротити кількість ручних перевірок, спростити облік для бізнесу та зробити роботу фіскальних органів прозорішою. Проте ключові проєкти реалізуються із затримками.

Електронний аудит мав повноцінно запрацювати приблизно рік тому. Однак, за словами Гетманцева, відповідну звітність подають лише близько восьми підприємств.

Не завершені також автоматичне попереднє заповнення декларацій і розвиток електронного кабінету платника податків.

Голова комітету вважає, що нові KPI Податкової повинні вимірювати не кількість перевірок або донарахувань, а реальне зростання задекларованих продажів і податкових платежів у найбільш тінізованих галузях.

Електронний акциз: чому запуск знову відкладають

Електронну систему обігу алкоголю, тютюнових виробів і рідин для електронних сигарет почали готувати у 2023 році. На створення програмного забезпечення, за словами Данила Гетманцева, передбачили два з половиною роки, але початкові строки не виконали.

Після першого зриву запуск перенесли на 1 листопада. Проте бізнес повідомив, що не отримав повністю працездатної системи для тестування, а частина необхідного функціоналу не була готова.

Гетманцев допускає ще одне перенесення, щоб не створювати ризиків для підприємств і бюджету. Водночас від нового керівництва Міністерства цифрової трансформації він очікує остаточного графіка та конкретної відповідальності за виконання.

Державні фінанси: чи можна підвищити прожитковий мінімум і пенсії

Реальний прожитковий мінімум Данило Гетманцев оцінює приблизно у 12 тис. грн. Чинний показник, за його словами, не відповідає фактичним витратам, а споживчий кошик містить застарілі норми — зокрема дротовий телефонний зв’язок, але не мобільний.

Одномоментно прив’язати всі державні виплати до реального прожиткового мінімуму бюджет не може. Тому політик пропонує відокремити цей показник від зарплат суддів, прокурорів та інших виплат, оновити споживчий кошик і затвердити поетапний графік підвищення приблизно на п’ять років.

Пенсійний фонд, за словами Гетманцева, став профіцитним завдяки внескам із високих виплат військовослужбовцям. Вимога МВФ полягає не в забороні підвищення пенсій, а в недопущенні використання коштів фонду на непрофільні програми.

Голова фінансового комітету вважає можливим підвищити мінімальні пенсії до 6–7 тис. грн і переглянути всю пенсійну шкалу. Для цього потрібні пенсійна реформа, детінізація зайнятості та захист ресурсів Пенсійного фонду від витрачання на інші потреби.

Данило Гетманцев про МВФ і податкові реформи: що поставлено на карту

Окремий закон про цифрові платформи або одна податкова пільга не визначають стан державних фінансів. Вирішальне значення має здатність України системно виконувати вже погоджені реформи, навіть якщо вони політично непопулярні.

Затримка одного рішення не означає автоматичної втрати міжнародного фінансування. Однак накопичення невиконаних зобов’язань послаблює довіру кредиторів і збільшує ризик відтермінування коштів, від яких залежать оборонні, соціальні та бюджетні видатки.

Головна проблема значно ширша за суперечки навколо «податку на OLX». Йдеться про спроможність держави збирати більше доходів без підвищення ставок для легального бізнесу, скорочувати тіньову економіку, цифровізувати податкове адміністрування та виконувати домовленості з міжнародними партнерами.

Від швидкості й послідовності цих змін залежатиме, чи зможе Україна одночасно зберігати бюджетну стійкість, фінансувати оборону та соціальні потреби й не втратити доступ до зовнішньої підтримки.