Чому «Vodafone Україна» не боїться апетитів «Київстару» та що насправді відбувається з телеком-ринком

7 хвилин читання

«Київстар» намагається отримати контроль над баштовими активами Vodafone Україна — але сам Vodafone, схоже, не поспішає бити на сполох. Що це означає для ринку, чи є ризики монополізації та що насправді відбувається за кулісами угоди — розбиралася редакція Speka.

Ми звернулися за коментарями до оператора та незалежного експерта, аби з’ясувати, чи йдеться про «захоплення», монополізацію чи бізнес-оптимізацію.

Чому «Vodafone Україна» не боїться апетитів «Київстару» та що насправді відбувається з телеком-ринком. Фото: колаж Canva / Вікторія Рудзінська

Як у «Vodafone Україна» коментують ризик захоплення баштових активів?

Читайте також: «Vodafone Україна» на Ukraine Recovery Conference 2026 у Гданську представила проєкт підземного датацентру з найвищою міжнародною сертифікацією надійності Tier III. Його будуватимуть у зв'язці з підводною кабельною системою Kardesa, повідомили в компанії.

Після появи інформації про можливу передачу баштових активів редакція звернулася по офіційний коментар до Vodafone Україна, щоб з’ясувати позицію компанії щодо дій VEON, власника «Київстар», та можливих змін у структурі інфраструктури.

В операторі відповіли стримано: наразі жодних змін не відбувається, а про будь-які важливі рішення компанія повідомлятиме офіційно.

«Наразі ніяких змін не відбувається. Про усі важливі зміни ми повідомляємо обов‘язково».
Зазначила у відповіді на запит Speka представниця компанії Вікторія Павловська.

Що відбувається на ринку телеком-інфраструктури?

За інформацією ринку, Антимонопольний комітет України отримав повторні заяви від VEON щодо набуття контролю над вежовими активами «Vodafone Україна». Перший пакет документів, поданий у грудні 2025 року, повернули через невідповідність вимогам.

Після доопрацювання повторні заяви подали 19 січня 2026 року. Зараз вони перебувають на стадії аналізу, остаточне рішення регулятора ще не ухвалене.

Йдеться про потенційне об’єднання пасивної інфраструктури — мобільних веж, на яких розміщується телеком-обладнання. У разі схвалення це може змінити баланс сил на ринку мобільного зв’язку.

Реакція ринку: що каже lifecell про можливе обʼєднання

Підписуйтеся на наші соцмережі

Третій великий гравець телеком-ринку — lifecell — відкрито висловив занепокоєння щодо можливого обʼєднання телеком-інфрастуктури двох операторів. У компанії попереджають про можливу монополізацію ринку та ризику концентрації влади в руках одного гравця («Київстару»). lifecell наголошує на тому, що:

  • об’єднання інфраструктури двох найбільших операторів може призвести до структурного перекосу ринку;
  • конкуренція традиційно стимулювала розвиток покриття та стримувала зростання тарифів;
  • концентрація інфраструктури може створити ризики для національної безпеки зв’язку;
  • надмірна концентрація активів може негативно вплинути на інвестиційний клімат.

lifecell закликає розглядати ситуацію відкрито — із залученням усіх учасників ринку та експертної спільноти.

Як коментує ситуацію «Останній капіталіст»

Аналітичний ресурс розглядає інтерес «Київстар» до баштових активів Vodafone Україна як логічне продовження масштабної стратегії розбудови цифрової екосистеми.

Автори нагадують, що оператор останні роки активно інвестує у сервіси поза класичним телекомом — від медичних платформ до логістики та онлайн-сервісів. «Київстар» формує інфраструктуру, яка охоплює дедалі більше сфер повсякденного життя користувачів. 

Як приклад, «Останній капіталіст» згадує про нещодавню «Київстаром» купівлю Tabletki.ua та попередні інвестиції в Helsi і Uklon. 

Чому «Vodafone Україна» не боїться апетитів «Київстару» та що насправді відбувається на ринку телеком-інфраструктури. Фото: «Останній капіталіст»

На думку авторів, потенційний контроль над баштовою інфраструктурою може стати ще одним кроком до посилення вертикальної інтеграції — коли компанія контролює не лише сервіси та дані, а й фізичну основу зв’язку. «Останній капіталіст» відзначає високу управлінську ефективність компанії та системність її стратегії.

Заразом автори пишуть про можливі ризики надмірної концентрації — як із точки зору конкуренції на телеком-ринку, так і з погляду національної безпеки. 

«Ми бачимо, як під соусом «інвестицій в Україну» відбувається м’яка монополізація критичних сфер життя. Така концентрація влади, даних та інфраструктури у руках компанії з російським корінням — це міна сповільненої дії для національної безпеки».
Пише «Останній капіталіст».

Автори звертають увагу на російське коріння «Київстару» та зростання впливу одного гравця на доступ до сервісів і даних користувачів. «Останній капіталіст» зазначає, що не проти якісного сервісу, але виступає за зміну власника та націоналізацію російської части.

«Ми не проти якісного сервісу, ми – за зміну власника. Націоналізація російської частки та подальший вихід на IPO для західних інвесторів – це єдиний шлях, щоб цей технологічний «алмаз» працював в інтересах України, а не на кишеню підсанкційних олігархів та інтереси ворога».
Підсумовує «Останній капіталіст».

Що каже незалежний експерт телеком-інфраструктури

Експерт із телеком-ринку Олександр Глущенко застерігає від гучних формулювань на кшталт «захоплення активів», називаючи ситуацію радше бізнесовим кроком із оптимізації витрат і логічним продовженням уже існуючої співпраці операторів.

За його словами, Київстар і Vodafone Україна давно використовують модель шерінгу інфраструктури — розміщують обладнання на баштах один одного, оптимізують покриття в різних регіонах і зменшують дублювання витрат.

Олександр Глущенко
Експерт із телеком-ринку

«Я б не сказав би, що це прямо захоплення. Це скоріше за все кон'юнктурне рішення. У нас є три компанії, які мають три мобільних оператора і у всіх є вежі. Так історично склалося, що останні роки Київстар з Vodafone співпрацюють між собою по баштовим структурам. Вони займаються розміщенням обладнання один у одного. Через це це було логічне рішення, коли дві компанії вирішили об'єднати свої активи для оптимізації витрат».

Водночас експерт визнає, що занепокоєння конкурентів, зокрема lifecell, частково зрозуміле. Якщо значна частина баштової інфраструктури опиниться під контролем однієї структури або спільної компанії, це може змінити переговорний баланс на ринку та вплинути на доступ до інфраструктури для інших гравців.

Водночас експерт визнає, що така оптимізація може мати побічні ефекти для ринку. Якщо значна частина баштової інфраструктури опиниться під контролем спільної структури, це може ускладнити доступ інших гравців до майданчиків для розміщення обладнання.

Менша кількість незалежних власників веж означає слабшу переговорну позицію конкурентів і потенційно вищі ціни на розміщення.

«Просто ситуація складеться так: якщо вони створять цю обʼєднану компанію, то будь-кому, хто прийде не від акціонерів, ціна буде вища, ніж власникам. Тому для власників це оптимізація, а для інших гравців на ринку (це не тільки мобільні оператори, це будь-хто, хто може розміщувати обладнання на вежах), це збільшення ціни. А враховуючи той фактор, що кількість гравців зменшиться, то це певні ризики для монополізації ринку».
Додає Олександр Глущенко.

Щодо впливу на кінцевих користувачів, експерт налаштований скептично. На його думку, для абонентів такі зміни залишаться майже непомітними, адже йдеться переважно про внутрішню оптимізацію витрат операторів.

«Для користувачів це, скоріше за все, нічого не змінить — це внутрішня оптимізація витрат. На ціни чи якість послуг безпосереднього впливу може й не бути».
Зазначає він.

За словами Олександра Глущенка, ключовим фактором залишатиметься рішення регулятора та умови, на яких може бути створена спільна інфраструктурна структура, зокрема питання рівного доступу до башт для інших учасників ринку та збереження конкурентного середовища.