Чому мозок не пам'ятає перші роки: нейронауки відповіли

Люди можуть формувати епізодичні спогади вже приблизно з року, однак у дорослому віці не здатні їх пригадати. Нове дослідження психологів Єльського університету пояснює причину дитячої амнезії, передає BoldScience.

Більшість людей не пам’ятає перші роки свого життя. Найдавніші спогади зазвичай пов’язані з подіями у віці 3–4 років, наприклад, першим днем у дитячому садку чи появою молодшого брата або сестри.

Натомість перші кроки чи слова, майже не залишаються в пам’яті дорослої людини. Це явище називають дитячою амнезією.

Немовлята вже можуть формувати спогади

Підписуйтеся на наші соцмережі

Одна з попередніх гіпотез полягала в тому, що мозок маленької дитини ще недостатньо розвинений для формування епізодичних спогадів. Особливу увагу в цьому контексті приділяють гіпокампу — ділянці мозку, яка відіграє ключову роль у формуванні пам’яті та продовжує розвиватися аж до підліткового віку.

Однак команда психолога та директора Інституту Ву Цай при Єльському університеті Ніка Турка-Брауна отримала докази того, що гіпокамп немовлят уже може брати участь у формуванні епізодичних спогадів.

Дослідники протестували 26 дітей віком від 4 до 25 місяців за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії. 

Під час експерименту дітям показували фотографії облич, іграшок або різних сцен. Після паузи знайоме зображення показували разом із новим. Дослідники оцінювали, чи впізнала дитина фотографію, за тим, на яке зображення вона дивилася довше.

Оскільки багато учасників ще не вміли говорити та не могли виконувати інструкції, саме тривалість погляду стала показником того, чи збереглося зображення в пам’яті.

Чому ми не памʼятаємо дитячі роки

Науковці виявили, що в гіпокампі була вища активність, коли дітям уперше показували зображення, яке вони пізніше впізнавали. Це свідчить про те, що мозок немовлят уже міг кодувати інформацію та зберігати її як спогад.

Найбільша активність спостерігалася в задній частині гіпокампу — саме в тій ділянці, яка у дорослих пов’язана з обробкою епізодичних спогадів. Такий результат дослідники отримали в усіх 26 дітей, хоча ефект був виразнішим у немовлят віком понад 12 місяців.

Таким чином, результати ставлять під сумнів припущення, що дитяча амнезія виникає через нездатність мозку немовляти формувати спогади. Натомість проблема може полягати в тому, що ці спогади згодом стають недоступними для свідомого пригадування.

Іншими словами, ми можемо не пам’ятати перші роки життя не тому, що в мозку нічого не збереглося, а тому, що в дорослому віці ми не здатні отримати доступ до цих спогадів.