Через кібератаки айтішникам, які працюють на державу, почнуть платити більше. Чи не почнуть?

Кібератаки на важливі державні інституції мають змусити чиновників замислитися,  а чи не настав час залучити на держслужбу кваліфікованих айтішників більш масово. Заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко аналізує, чи підвищать зарплати айтішнікам на держслужбі. 

Вирощувати «свої кадри» з нуля немає часу. Через певні причини (державна таємниця, доступ до важливих даних та систем) замовити ІТ-послуги у зовнішніх контракторів не завжди можна. А отже, якщо Україна серйозно ставиться до цифрової безпеки, новим фахівцям доведеться платити «по ринку». Фахова людина просто не піде працювати на державу, якщо їй пропонуватимуть удвічі менші гроші, а саме такою є ситуація для керівних посад. 

Говорити про адекватну оплату праці, де, як завжди, «на це немає грошей», зараз було би дуже дивно. Лише у 2021 році парламент на 85 млрд грн (майже втричі) збільшив видатки на дорожнє господарство. Цих грошей вистачило б, щоби вдвічі підняти оплату праці усім, хто отримує її з державного бюджету, або на 30% підняти оплату праці усім взагалі, від державного до місцевого рівнів. А враховуючи те, що багато людей на держслужбі вже зараз мають більш-менш ринкові зарплати, завдання буде навіть простішим. Хоча для перегрітого ІТ-ринку цей розрив все ще може бути в рази.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Кібератаки та очевидна потреба у тямущих айтішниках може стати додатковим поштовхом змінити нарешті систему загалом. Систему оплати праці на держслужбі реформують не перший рік. Національне агентство з питань держслужби (НАСД) допрацювало поки що нову класифікацію посад. Наприклад, фахівці порахували, що 3% працівників Секретаріату Кабміну будуть айтішниками різних рівнів — від вищого фахового до першого керівного. 

Сподіваємося, що незабаром влада перейде до наближеної до ринку оплати праці. По-перше, у людей має бути нормальна ставка, а не надбавки, які у різні роки сягали 70% того, що працівник отримував «на руки». По-друге, має завершитися історія, коли донори оплачують працю радників-ФОПів чи «фахівців з питань реформ» на ринкових засадах, а у міністерствах немає кому працювати. По-третє, між рівнями тарифної сітки має бути різниця, яка мотивуватиме до кар'єрного зростання. 

Якщо НАСД отримає необхідну підтримку на вищому рівні, а реформу оплати праці держслужби нарешті проведуть, це посилить українську державну службу фаховими людьми і збільшить її витривалість до загроз, що дуже важливо у буремні часи. 

Якщо і зараз на нестачу кваліфікованих професіоналів на держслужбі – айтішників, юристів, аналітиків – продовжать закривати очі, наслідки будуть гіршими, ніж те, що ми побачили під час кібератак.